Мобильная версия | RSS
Счастливый Вы человек, Гость!
Можно зарегистрироваться.
Меню сайта
Реклама
Разделы
Госпитальная терапия [4]
Факультетская терапия [5]
Лекции по пропедевтике внутренних болезней [29]
Яковлева А.Ю.
Разное [67]
Форма входа
Логин:
Пароль:
Записи в дневниках
Народный опрос
Как у студента обстоят дела с подработкой?
Всего ответов: 3904
Неофіційний сайт студентів
НМУ імені О.О. Богомольця, м. Київ
Главная » Файлы » Терапия » Разное

Гостра і хронічна серцева недостатність (методичка, архив, *.doc)

[ Скачать с сайта (20.9Kb) ] 09.03.2008, 11:38
Кафедра терапії №2
Тема: «Синдроми серцевої недостатності: основні клінічні та інструментальні методи обстеження. Визначення серцевої недостатності та основи патогенезу її розвитку. Сучасна класифікація серцевої недостатності (стадії серцевої недостатності, гемодинамічні варіанти, функціональні класик пацієнтів). Основні клінічні прояви серцевої недостатності та інструментальні методи дослідження, що підтверджують її.
Судинна недостатність та основи її різновидів: знепритомлення, кома, колапс, шок. Поняття про синкопальні стани, механізми їх виникнення.»
1. Актуальність теми: Синдроми серцевої недостатності: основні клінічні та інструментальні методи обстеження. Визначення серцевої недостатності та основи патогенезу її розвитку. Сучасна класифікація серцевої недостатності (стадії серцевої недостатності, гемодинамічні варіанти, функціональні класик пацієнтів). Основні клінічні прояви серцевої недостатності та інструментальні методи дослідження, що підтверджують її.
Судинна недостатність та основи її різновидів: знепритомлення, кома, колапс, шок. Поняття про синкопальні стани, механізми їх виникнення.

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навики


4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін Визначення

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконують на занятті:

Зміст теми:
До теперішнього часу в Україні найбільш вживаною класифікацією ХСН є класифікація хронічної недостатності кровообігу М.Д.Стражеска, В.Х.Василенка, яка адаптована до сучасних умов.

1.Гостра недостатність кровообігу:
1.1. Гостра судинна недостатність (колапс, шок, непритомність).
1.2. Гостра серцева недостатність:
1.2.1. Гостра лівошлуночкова недостатність;
1.2.2. Гостра правошлуночкова недостатність;
1.2.3. Гостра лівопередсердна недостатність;
1.2.4. Гостра загальна недостатність серця.
1.3. Гостра серцево-судинна недостатність.
2. Хронічна недостатність кровообігу:
2.1. Типи недостатності кровообігу:
2.1.1. Лівошлуночкова недостатність;
2.1.2. Правошлуночкова недостатність;
2.1.3. Загальна серцева недостатність.
2.2. Стадії недостатності:
2.2.1. I стадія - початкова, прихована - ХНК I;
2.2.2. II стадія - значно виражена: період А - ХНК IIА; період Б - ХНК IIБ;
2.2.3. III стадія - термінальна (кінцева), дистрофічна - ХНК III.
2.3. Хронічна судинна недостатність.

Характеристика стадій недостатності кровообігу.
I стадія - прихована недостатність кровообігу, що виявляється тільки при фізичному навантаженні (задишка, тахікардія, надмірна перевтома тощо). У спокої гемодинаміка та функції органів не порушені; працездатність знижена.
II стадія - тривала недостатність кровообігу, наявні порушення гемодинаміки (застій в малому та великому колах кровообігу тощо), наявні порушення функцій органів та обміну речовин, працездатність в спокої значно обмежена.
Період А - початок тривалої стадії. Слабо виражені порушення гемодинаміки; порушення функцій серця або тільки його частин.
Період Б - кінець тривалої стадії. Глибокі порушення гемодинаміки; в процес залучається вся ССС.
III стадія - дистрофічна недостатність кровообігу, тяжкі порушення гемодинаміки, стійкі зміни обміну речовин та функцій усіх органів, втрата працездатності.

Класифікація хронічної недостатності кровообігу.
(В.Х.Василенко та М.Д.Стражеско, 1935р.)
(Прийнято на XII Всесоюзному з’їзді терапевтів)
А. Хронічна недостатність кровообігу (прогресуюча, стаціонарна, регресуюча, рецидивуюча).
I. Початкова стадія, чи прихована недостатність кровообігу (функціонального чи органічного походження). Недостатність кровообігу проявляється тільки при навантаженні (задишка, тахікардія, надмірна втома); в спокої гемодинаміка, функції органів та обмін речовин не порушені; працездатність знижена.
II. Тривала стадія, чи виражена недостатність кровообігу, порушення гемодинаміки (застій в малому та великому колах кровообігу), порушення функцій органів та обміну речовин, виражені і в спокої, працездатність різко обмежена:
Період А - початок тривалої стадії: незначні застійні явища, недостатність серця або якоїсь його частини.
Період Б - кінець тривалої стадії: значний застій, недостатність всієї ССС; недостатність кровообігу виражена і в спокої; гемодинаміка, функції органів, обмін речовин порушені і в спокої.
Синдроми: недостатність всього серця; недостатність переважно лівого шлуночка; недостатність переважно правого шлуночка; недостатність і серця, і судин.
III. Кінцева стадія, чи дистрофічна недостатність кровообігу:
Стійкі порушення гемодинаміки і обміну речовин; функції і структура всіх органів і тканин порушені.
Б. Гостра недостатність кровообігу.
Синдроми: гостра недостатність всього серця; гостра недостатність лівого шлуночка; гостра недостатність правого шлуночка; гостра недостатність лівого передсердя; гостра недостатність і серця, і судин; гостра недостатність судин (шок, колапс).

Широке використання в світі здобула класифікація недостатності кровообігу, запропонована Нью-Йоркською кардіологічною асоціацією (NYHA) 1964р. В основу її покладено функціональний стан серцево-судинної системи (ССС) та толерантність хворого до фізичного навантаження. Виключно в усіх широкомірильних дослідженнях з серцево-судинної патології для характеристики порушення діяльності системи кровообігу застосовується саме ця класифікація.

Нью-Йоркська класифікація недостатності кровообігу
(Запропонована кардіологічною асоціацією; New York Heart Association -
NYHA, 1964р. )
Функціональний клас Характер змін

I Хворі із серцевою патологією, яка не обмежує їхню фізичну активність. Звичайне фізичне навантаження не викликає надмірного втомлення, серцебиття, задишки або нападу стенокардії.

II Хворі із серцевою патологією, яка призводить до певного обмеження фізичної активності. У стані спокою добре самопочуття. Звичайне фізичне навантаження викликає надмірну втому, серцебиття, задишку або напад стенокардії.

III Хворі із серцевою патологією, яка суттєво обмежує їхню фізичну активність. У стані спокою самопочуття добре. Невелике фізичне навантаження викликає надмірну втому, серцебиття, задишку або напад стенокардії.

IV Хворі із серцевою патологією, які не в змозі витримати ніяке фізичне навантаження без погіршення самопочуття. Суб’єктивні прояви серцевої недостатності або стенокардія можуть виникати навіть у стані спокою. Будь-яке фізичне навантаження викликає погіршення самопочуття.

В 70-х рр. широке застосування отримала класифікація гострої серцевої недостатності, що виникає при інфаркті міокарда. Запропоноване ще 1967р. T.Killip та S.Kimbal, а потім розширена M.Wolk, S.Scheid та T.Killip (1972р.), вона чітко відображає стадійність розвитку набряку легенів при гострій лівошлуночковій патології:

Класифікація гострої серцевої недостатності у хворих на гострий інфаркт міокарда.
(За T.Killip, 1972р.)
I - без ознак серцевої недостатності, відсутній III додатковий тон серця та хрипи в нижніх долях легенів.
II - з явищами слабо або помірно вираженої серцевої недостатності, наявністю вологих дрібнопухирцевих хрипів не більше ніж над 50% поверхні обох легень, може вислуховуватися III додатковий тон серця.
III - з клінічними ознаками серцевої астми та альвеолярного набряку легень, вологими дрібнопухирцевими хрипами більш як над 50% поверхні обох легень.
IV - хворі з кардіогенним шоком, артеріальним тиском, нижчим за 12 кПа (90 мм рт. ст.), ознаками недостатності периферичної перфузії (зниження температури шкіри, холодні вологі кінцівки, мармуровий відтінок шкіри, зменшення сечовиділення, ціаноз, сплутана свідомість).

Для практичних цілей не тільки при інфаркті міокарда, але й при інших захворюваннях кардіологічного профілю О.Й. Грицюком та В.З. Нетяженком (1984 р.) виділено наступні три ступені гострої лівошлуночкової (застійної) серцевої недостатності з розподілом на інтерстиціальний та алвеолярний набряк легень:
Клініко-рентгенологічна класифікація гострої (застійної) серцевої недостатності
(О.Й. Грицюком та В.З. Нетяженком, 1984 р.)
Інтерстиціальний набряк легень.
I. Початковий ступінь серцевої недостатності, легка та помірно виражена форма кардіальної астми, інтерстиціальний набряк легень. Задишка у спокої, ядуха, в легенях - везикулярне або жорстке дихання, можуть вислуховуватись сухі хрипи. Рентгенологічно - нечіткий легеневий малюнок, зниження прозорості прикореневих відділів, розширення міждолькових перетинок та утворення тонких ліній, що супроводжують вісцеральну та міждольову плевру, ліній Керлі, які визначаються в базально-латеральних та прикореневих відділах легеневих полів, перибронхіальні та периваскулярні тіні.
IА. Початковий ступінь серцевої недостатності з легкою формою кардіальної астми без виражених ознак застою в легенях: задишка, ядуха, тахіпное, везикулярне або жорстке дихання в легенях, незначні рентгенологічні ознаки застою в інтерстиціальній тканині.
IБ. Початковий ступінь серцевої недостатності з помірною формою кардіальної астми зі значними ознаками інтерстиціалного застою в легенях: ядуха, тахіпное, жорстке дихання, сухі хрипи, виражені рентгенологічні ознаки застою в інтерстиціальній тканині.
Альвеолярний набряк легень.
II. Виражена стадія кардіальної астми та набряку легень з різним ступенем клінічних та рентгенологічних проявів альвеолярного набряку: ядуха, на фоні жорсткого дихання та сухих хрипів крепітуючі, субкрепітуючі, дрібно- та середньопухирцеві хрипи в нижніх та нижньо-середніх відділах легень, виражені рентгенологічні ознаки альвеолярного набряку легень (симетричне гемогенне затемнення в центральних відділах полів - центральна форма типу «крила метелика»; двобічні різної інтенсивності дифузні тіні - дифузна форма; обмежені або зливні затемнення округлої форми в долях легень - фокусна форма).
IIА. Виражена кардіальна астма з початковими ознаками альвеолярного набряку легень: ядуха, на фоні жорсткого дихання і сухих хрипів крепітуючі та (або) субкрепітуючі та дрібнопухирцеві хрипи в найнижчих відділах (протягом не більше 1/3 поверхні обох легень). Рентгенологічна картина незначно виражена.
IIБ. Виражений набряк легенів: ті самі ознаки, що й при IIА, але вологі хрипи (переважно дрібно- та середньопухирцеві) вислуховуються на протязі 1/2 поверхні легенів. Розгорнута рентгенологічна картина альвеолярного набряку легень.
III. Різко виражений набряк легенів: задуха, клекотливе дихання, різнокаліберні вологі хрипи над поверхнею обох легенів; рентгенологічно - дифузне затемнення легенів зі зростанням інтенсивності до базальних відділів.
IIIА. Ті ж ознаки, що й при IIБ ступені, але вологі різнокаліберні хрипи (дрібно-, середньо- та велокопухирцеві) вислуховуються більш ніж над 1/2 поверхні обох легенів. Рентгенологічно різко означений набряк легенів.
IIIБ. Ті ж ознаки, що й при IIIА ступені, але на фоні кардіогенного шоку зі зниженням артеріального тиску та розвитком гіпоксемічної коми.

Примітки:1. При неможливості розподілу на А та Б в діагнозі вказувати I, II або III ступінь серцевої недостатності.
2. При прогресуванні серцевої недостатності один ступінь переходить в інший з різною швидкістю.
3. IIIБ ступінь при істинному кардіогенному шоці часто буває термінальним, при інших формах шоку (наприклад, при аритмічному) може бути зворотним.

Робоча класифікація хронічної серцевої недостатності (ХСН) Українського наукового товариства кардіологів (1997р.)
I. Хронічна серцева недостатність:
Стадії Типи Варіанти Функціональні класи
IА (доклінічна)

IIА
IIБ
III Лівосерцевий
Правосерцевий
Змішаний Систолічний
Діастолічний
Змішаний I
II
III
IV

IА - до клінічна. Відсутність задишки та серцебиття при звичайних фізичних навантаженнях. При інструментальному обстеженні виявляється хоча б одна з наступних ознак дисфункції серцевого м’язу: фракція викиду ЛШ менше 50%; збільшення розміру (індексу об’єму) хоча б однієї з камер серця; кінцево-діастолічний тиск в ЛШ або легенево капілярний тиск більше ніж 12 мм рт. ст.; кінцево-діастолічний тиск в ПШ більше ніж 7 мм рт.ст..
IБ - задишка при звичайних фізичних навантаженнях, при відсутності клінічних та рентгенологічних ознак застійних явищ в системі кровообігу, що поєднується з наявністю інструментальних ознак дисфункції серця, котрі притаманні IА стадії.
IIА - задишка при помірному фізичному навантажені, епізоди ортопное поєднуються з клінічними та рентгенологічними ознаками застійних явищ в малому колі кровообігу (при ізольованій патології правих відділів серця - застійні явища у великому колі).
Відповідає IIА стадії НК за В.Х.Василенко та М.Д.Стражеско.
Застійні явища в системі кровообігу можуть бути усунуті або суттєво зменшені в наслідок активного лікування, чому відповідає перехід фізичного стану хворого з III в II або I ФК.
IIБ - задишка при мінімальному фізичному навантажені, ортопное поєднується з вираженими застійними явищами в малому та великому колах кровообігу (при ізольованій патології правих відділів серця - значно виражені застійні явища у великому колі). Спостерігається гепатомегалія, периферичні набряки, які можуть поєднуватись з гідротораксом та (або) асцитом.
Відповідає IIБ стадії НК за В.Х.Василенко та М.Д.Стражеско.
Застійні явища в системі кровообігу можуть бути усунуті або суттєво зменшені в наслідок активного лікування, чому відповідає перехід фізичного стану хворого з IV в III ФК, або в окремих випадках в II ФК.
III - значно виражені порушення ГД, які поєднуються зі стійкими незворотніми структурно-функціональними змінами внутрішніх органів (кардіальний цироз печінки, асцит, порушення азотовидільної функції нирок) та загальним виснаженням (кахексія).
Відповідає III стадії НК за В.Х.Василенко та М.Д.Стражеско. є відносна або абсолютна рефрактерність до лікування.
Типи:
Лівосерцевий - транзиторна або стійка гіперволемія малого КК, яка зумовлена недостатністю насосної функції лівих відділів серця.
Право серцевий - транзиторна або постійна гіперволемія великого КК, зумовлена недостатністю насосної функції правих відділів серця.
Змішаний - поєднання критеріїв притаманних ліво- та право серцевому типів СН.

Варіанти: систолічний, діастолічний, змішаний.
Систолічний - порушення ГД зумовлене переважно недостатністю СФ шлуночка(-ів). Може переважати при запальних ураженнях міокарда, делятаційній кардіоміопатії, післяінфарктному кардіосклерозу з дилатацією порожнини ЛШ, некомпенсованих клапанних регургітаціях. Основний інструментальний критерій - величина фракції викиду ЛШ менше 50%. Допоміжні: нормалізований показник V менше 0,9 с-1., зниження максимальної швидкості систолічного вигнання (CI) менше 4 с-1 .
Діастолічний - порушення ГД зумовлене переважно змінами діастолічного наповнення шлуночка(-ів). Буває переважно при гіпертрофічній кардіоміопатії, рестриктивних ураженнях серця, конструктивному перикардиті, гіпертензивному серці, у випадках клінічно компенсованого аортального стенозу.
Основні критерії: 1) набряк легенів, кардіальна астма або наявність рентгенологічних ознак застійних явищ у малому КК при показнику фракції викиду ЛШ більше 50%; 2) зменшення розміру (індексу об’єму) шлуночка(-ів).
Допоміжні критерії: 1) показник відношення передньо-заднього розміру ЛП до кінцево-діастолічного розміру ЛШ більше 0,70; 2) зниження швидкості раннього діастолічного наповнення Е/А менше 1; 3) зниження фракції фази швидкого наповнення менше 50%.
Змішаний - характеризується поєднанням критерії, які притаманні систолочному та діастолічному варіантам СН. Частіше буває при ІХС, міокардіосклерозу різного ґенезу, клінічно некомпенсованому гіпертензивному серці, комбінованих вадах серця.

Функціональні класи: І, ІІ, ІІІ, ІV
І функціональний клас. Пацієнти із захворюваннями серця, у яких виконання звичайних фізичних навантажень не викликає задишки та серцебиття. МСК (максимальне споживання кисню) для чоловіків - 21,6-30 мл/хвил/кг, для жінок - 18,6-26 мл/хвил/кг. Порогова потужність навантаження для чоловіків - 101-150 Вт, для жінок - 86-125 Вт.
ІІ функціональний клас. Хворі з помірними обмеженнями фізичної активності. Задишка спостерігається при виконанні звичайного фізичного навантаження. МСК для чоловіків - 14,1-21,5 мл/хвил/кг, для жінок - 14,1-18,5 мл/хвил/кг. Порогова потужність навантаження для чоловіків - 51-100 Вт, для жінок - 51-85 Вт.
ІІІ функціональний клас. Хворі з вираженим обмеженням фізичної активності. Задишка спостерігається при незначному фізичному навантаженні. МСК - 8-14 мл/хвил/кг. Порогова потужність навантаження - 15-50 Вт.
ІV функціональний клас. Хворі, у яких будь-який рівень фізичної активності викликає задишку. Остання виникає і в стані спокою. МСК - менше 8 мл/хвил/кг. Порогова потужність навантаження - менше 15 Вт.
Примітки:
1. Встановлення 1А стадії, а також варіант серцевої недостатності (систолічний, діастолічний, змішаний) повинно відбуватись з урахуванням даних ультразвукового дослідженя серця.
2. Зміна функціонального класу (або відсутність зміни) відображається в медичній документації як показник. Що відбиває динаміку фізичного стану хворого на фоні лікувальних заходів та протягом диспансерного спостереження.

ІІ. Гостра серцева недостатність.
Клінічні типи
1. Гостра недостатність лівих відділів серця.
1.1. Лівопередсердна.
1.2. Лівошлуночкова.
2. Гостра недостатність правого шлуночка
3. Тотальна серцева недостатність.

Ступені вираженості гострої серцевої недостатності (застійної) лівого типу.
І. Початкова ступінь застійних явищ в легенях: крепітація в нижніхмвідділах легенів з одного чи двох боків, але не більше, ніж над 50% всієї поверхні легенів (застійни характер крепітації верифікується за допомогою проб з гіпервентиляцією та поворотами пацієнта на протилежний застійним явищам бік), або наявність ритму галопа, синусової тахікардії, помірної задишки на фоні везикулярного дихання.
ІІ. Виражені явища недостатності:
ІІ А. застійні явища в легенях вище кута лопатки з обох боків або більше, ніж над 50% поверхні легень, або наявність серцевої астми (інтерстиціального набряку легень).
ІІ Б. Альвеолярний набряк легень.
ІІІ. Кардіогенним шок або синдром низького серцевого викиду (характеризується явищами серцевої недостатності без ознак кардіогенного шоку).

Класифікація хронічної серцевої недостатності
(затверджена на ІV національному конгресі кардіологів України, 2000р.)
Робочі пректи, рекомендовані
Об`єднаним Пленумом Кардіологів та Кардіохірургів 6-8 жовтня 1999р.,
були опубліковані в «Українському кардіологічному журналі» № 1-2`2000
Робоча група: проф. Л.Г. Воронов (модератор), акад.. Л.Т. Мала, акад. О.В. Коркушко, проф. Я.А. Бендет, д.м.н. О.Й. Жарінов, проф. М.І. Лутай, проф. В.К. Сєркова, проф. Г.В. Яновський.
Основні терміни:
1. Клінічна стадія серцевої недостатності.
2. Геодинамічний варіант серцевої недостатності.
3. Функціональний клас пацієнта.
Клінічні стадії: І; ІІ А; ІІ Б; ІІІ.
СН І - відповідає І стадії ХНК за класифікацією М.Д. Стражеска - В.Х. Василенка.
СН ІІ А - відповідає ІІ А стадії ХНК за класифікацією М.Д. Стражеска - В.Х. Василенка.
СН ІІ Б - відповідає ІІ Б стадії ХНК за класифікацією М.Д. Стражеска - В.Х. Василенка.
СН ІІІ - відповідає ІІІ стадії ХНК за класифікацією М.Д. Стражеска - В.Х. Василенка.

Варіанти: систолічний, діастолічний, невизначений
1. Систолічний - порушення гемодинаміки, зумовлене, головним чином, недостатністю систолічної функції лівого шлуночка.
Основний критерій: величина фракції викиду лівого шлуночка < 40%.
2. Діастолічний варіан СН: порушення гемодинаміки зумовлене, головним чином, порушенням діастолічного наповнення лівого або правого шлуночка.
Основний критерій: наявність клінічних ознак серцевої недостатності, застійних явищ у малому колі та/або великому колі кровообігу при збереженій (ФВ ≥ 50%) фракції викиду лівого шлуночка.
Додаткові критерії:
- Зменшення кінцево-діастолічного об`єму (індексу кінцево-діастолічного об`єму) порожнини лівого або правого шлуночків (за даними ехокардіографії).
- Величина відношення максимальних швидкостей раннього та пізнього діастолічного наповнення (Е/А) < 1 (за даними доплер-ехокардіографічного дослідження трансмітрального кровотоку).

Функціональні класи кардіологічних пацієнтів за критеріями Нью-Йоркської Асоціації серця
Функціональний клас І - пацієнти із захворюванням серця, в яких виконання звичайних фізичних навантажень не викликає задишки, втоми чи серцебиття.
Функціональний клас ІІ - пацієнти із захворюваннями серця та помірним обмеженням фізичної активності. Задишка, втома, серцебиття виниають при виконанні звичайних фізичних навантажень.
Функціональний клас ІІІ - пацієнти із захворюванням серця та вираженим обмеженням фізичної активності. В стані спокою скарги відсутні, але навіть при незначних фізичних навантаженнях виникають задишка, втома, серцебиття.
Функціональний клас ІV - хворі із захворюваннями серця, у яких будь-який рівень фізичної активності викликає зазначені вище суб`єктивні симптоми. Останні виникають і у стані спокою.
Примітки:
1. Стадія СН відображає етап клінічної еволюції даного синдрому, в той час, як функціональний клас (ФК) пацієнта є динамічною характеристикою, що може змінюватись під впливом лікуваня.
2. Визначення систолічного або діастолічного варіантів серцевої недостатності можливе лише за наявності відповідних даних ехокардіографічного дослідження.
3. Функціональний клас хворого встановлюється за клінічними критеріями (див. вище) і може, в разі необхідності бкти об`активізований даними інструментального дослідження.

Таблиця орієнтовної відповідності клінічних стадій СН
та функціональної класифікації хворих з СН
Стадія СН Функціональний клас пацієнта
І стадія ІІ ФК (або І ФК на фоні адекватного лікування)
ІІ А стадія ІІІ ФК (або ІІ ФК і, в окремих випадках, І ФК, на фоні адекватного лікування)
ІІ Б стадія ІV ФК (або ІІ - ІІІ ФК на фоні адекватного лікування)
ІІІ стадія ІV ФК (в окремих випадках ІІІ ФК, на фоні адекватного лікування)

Об`активні (інструментальні) критерії функціональних класів
Функціональний клас Максимальне споживання кисню за даними спіроергометрії (МСК) мл/хв/кг Порогова потужність фізичного навантаження за даними велоергометрії, Вт
Жінки Чоловіки Жінки Чоловіки
І 18,6-26 21,6-30 86-125 101-150
ІІ 14,1-18,5 14,1-21,5 51-85 51-100
ІІІ 8-14 15-50
ІV < 8 < 5

Гостра судинна недостатність
Непритомність - це раптове короткочасне порушення свідомості, котре виникає внаслідок недокрів`я головного мозку. В іноземній літературі для визначення цього патологічного стану вживають термін «синкопе».
Етіологія і патогенез. Слід пам`ятати, що стан непритомності може бути наслідком не тільки тяжких уражень нервової системи а і наслідком важких захворювань внутрішніх органів, котрі можуть бути пов`язані з діяльністю серця, первинними захворюваннями головного мозку, інтоксикаціями та ін. Існує етіологічна на класифікація станів синкопе виділяють такі види непритомності: 1) вазомоторні (побігають як гостра судинна недостатність); 2) вагусні (з уповільненням ритму серця чи його зупинкою); 3) виникаючі в результаті порушення гомеостазу (при різних ендо- і екзогенних інтоксикаціях); 4) серцеві (внаслідок порушення серцевої діяльності, при аортальних вадах, повній блокаді серця). У 80-85% випадків стан непритомності викликається першими двома причинами.
Фактори, котрі можуть впливати на стан непритомності: 1) раптова зміна положення тіла; 2) при тривалому нерухомому стоянні; 3) при сильному натужу ванні (при се випусканні, дефекації, значному фізичному навантаженні); 4) при негативних емоціях; 5) при гострих больових відчуттях (печінкова і ниркова коліки, перфоративна виразка та ін.).
Другий вид факторів, корі призводять до син копальних станів: перевтома, недосипання, інфекційні захворювання, неповноцінне харчування та ін.
Клінічні прояви. При непритомності свідомість може зникати раптово. Але іноді йому передує напівнепритомний стан, який характеризується різкою слабкістю, запамороченням, шумом у вухах, відчуттям «пустоти» в голові, занімінням кінцівок, потемнінням в очах, позіханням, нудотою, бідістю обличчя, пітливістю.
Непритомні стани найчастіше виникають у стоячому положенні, значно рідше в сидячому, і при переході хворого в лежаче положення, як правило, минають.


Насколько материал оказался Вам полезным?
Текущий рейтинг: 4.8/10 голосов

Добавил(а): Asterix | 09.03.2008 | Просмотров: 6321 | Загрузок: 964
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Объявления на сайте
Новости на сайте
Продажа литературы на сайте
Медицинские выставки 2015
Статистика
Rambler's Top100 Союз образовательных сайтов
Яндекс.Метрика


Онлайн всего: 7
Гостей: 6
Пользователей: 1

Пользователи on-line: Ko3ak

География посетителей сайта
Copyright cтуденты НМУ © 2016