Мобильная версия | RSS
Счастливый Вы человек, Гость!
Вход | Регистрация
Меню сайта
Разделы
Хирургическая стоматология [43]
Детская стоматология [1]
Ортопедическая стоматология [1]
Терапевтическая стоматология [6]
Записи в дневниках
Народный опрос
Опасно ли детям учиться в одном классе с ВИЧ-инфицированным ребенком?
Всего ответов: 4442
Форма входа
Неофициальный сайт студентов
НМУ имени А. А. Богомольца
Главная » Файлы » Стоматология » Хирургическая стоматология

Регенерація кісткової тканини, види загоєння кісткової рани. Методи оптимізації регенерації кісткової тканини. Досягнення вітчизняних вчених (методичка, архив, *.doc)

[ Скачать с сайта (30.5Kb) ] 10.02.2008, 19:15
Методична розробка практичного заняття № 2 студентів 8 семестру 4 курсу стоматологічного факультету 2005/2006 н.р.

Актуальність теми.
На початку ХХ століття було доказано можливість використовувати вільні кісткові трансплантати. З розвитком науки в кістковопластичній хірургії одним з головних питань, які вирішуються при реконструктивно-відновних операціях – вибір трансплантату, який, як було прийнято вважати, має бути необхідної форми. В подальшому перелік вимог до трансплантату збільшився: вони мали бути міцними, подібної структури та архітектоніки, доступними, не викликати імунного відторгнення та інше. В теперішній час у клініцистів є багатий вибір остеопластичного матеріалу: автогенні, алогенні, ксеногенні трансплантати та різноманітні алопластичні матеріали та їх комбінації.
В теперішній час використовують як алогенні, так й автогенні трансплантати. Для остеопластики також використовують комбіновані трансплантати, які містять автогенний кістковий мозок та алогенну кістку, також проводять трансплантацію кістковомозкових клітин як самостійно, так і в комбінації з ксенотрансплантатами як у дорослих, так і у дітей.
Таким чином визнана необхідність вивчення хірургами-стоматологами, які займаються питаннями передпротезної, кістковопластичної хірургії та дентальної імплантації, тобто постійно працює з кісткою, що собою представляє кістка, її будову та особливості функціонування.

Навчальні цілі заняття.
1. Знати мікро- та макроструктуру кісткової тканини.
2. Знати біологічні та механічні властивості кістки.
3. Знати види регенерації кісткової тканини.
4. Мати уявлення про внесок співробітників кафедри у вивчення процесів регенерації кісткової тканини.
5. Знати сучасні методи дослідження регенерації кістка.
6. Розвивати здатність аналітичного мислення в процесі вибору остеотропних матеріалів за для оптимізації регенерації кісткової тканини.

Виховні цілі заняття.
1. Розвинення почуття професійної відповідальності за правильність вибору остеотропних матеріалів за для оптимізації регенерації кісткової тканини.
2. Виховання патріотичних почуттів до НМУ шляхом ознайомлення з досягненнями співробітників кафедри хірургічної стоматології.

Міжпредметна інтеграція. Вертикальна інтеграція.
Дисципліни Знати Вміти
1. Гістологія людини. Макро- та мікроструктура кісткової тканини
2. Цитологія. Особливості будови клітин, що утворюють кісткову тканину.
3. Імунологія Методи регуляції процесів регенерації кісткової тканини
4. Фармакологія. Основні групи препаратів, що сприяють оптимізації регенерації кісткової тканини. Підібрати необхідні препарати для оптимізації регенерації кісткової тканини

Внутрішньопредметна інтеграція.
Дисципліни Знати Вміти
1. Хірургічна сто-матологія. Види регенерації кістки.
2. Хірургічна сто-матологія. Особливості перебігу репаративної регенерації кісткової тканини Підібрати необхідні препарати для оптимізації регенерації кісткової тканини

4.Зміст теми заняття.

Кісткова й хрящова тканини належать до кісткових тканин організму. Гістогенез кісткової тканини представлений двома способами: безпосередньо з мезенхіми й на місці хрящового зачатка (хрящовий остеогенез). Мезенхімальний остеогенез характерний для перших тижнів ембріонального розвитку, а хрящовий остеогенез - для більш пізніх етапів ембріогенезу й постнатального онтогенезу.
При формуванні кістки з мезенхіми виділяють наступні етапи:
1. Формування в складі мезенхіми «остеогенного острівця».
2. Остеоїдний етап - виділення остеогенними клітинами колагену (формування осьових волокон) і високомолекулярних білків (глікопротеїнів, протеогліканів, ліпідів), остеомукоїду.
3. Утворення грубоволокнистої кістки.
4. Заміна грубоволокнистої кістки пластинчастою.
Хрящовий остеогенез:
1. Формування хрящової моделі майбутньої кістки.
2. Перихондральне окостеніння. Біля хряща утворюється так звана кісткова манжетка.
3. Енхондральне окостеніння - проходить із утворенням діафізарного центру окостеніння. Відбувається закладка остеонів.
4. Вростання в епіфізарну частину хрящової моделі кровоносних судин і утворення епіфізарного центру окостеніння. Таким чином, між епіфізарним і діафізарним центрами окостеніння формується так звана метафізарна пластинка росту.
Розглянемо кістку як кістковий орган, що представлений окістям, власне кісткою, хрящем, судинами й нервами.
Кровоносні й лімфатичні судини, нерви - мають, в основному, забезпечити трофіку кісткової тканини відповідно до наявних потреб.
Кісткова тканина – різновид сполучної тканини, вона формує кістяк людини й несе опірну, формотворну, захисну функції. Вона служить одним з органів мінерального обміну, є головним депо неорганічних солей (насамперед солей кальцію). Елементи кісткової тканини створюють каркас і мікрооточення для клітин крові в складі червоного кісткового мозку.
Складається кісткова тканина із клітинних елементів і міжклітинної речовини (кісткового матриксу). Кістковий матрикс представлений органічним матриксом (35%) і неорганічними мінеральними речовинами (65%).
Органічний матрикс на 95% складається з колагенових волокон, а 5% становлять неколагенові протеїни, вуглеводи, ліпіди. Розташування й орієнтація колагенових волокон підпорядковані законам статики, вони мають переважно осьову орієнтацію відповідно вектору навантаження кістки.
Мінеральний компонент кісткового матриксу в основному представлений гідроксиапатитом кальцію, а також містить іони натрію, калію, магнію, свинцю й заліза. Кристали гідроксиапатиту в людини вагою 70 кг містять 1200 г кальцію, у той час як у плазмі його є 280 г. Сумарна поверхня кісткових кристалів становить близько 400000м2 і створює великий плацдарм для обміну іонів. Для підтримки нормального рівня кальцію в крові (близько 10 мг%) необхідна мобілізація запасів кальцію, що міститься у внутрішніх ділянках кісткових кристалів. Це можливо завдяки тому, що в кістковій тканині постійно відбуваються процеси резорбції, у результаті чого кристали гідроксиапатиту розчиняються, а їхній кальцій вводиться у обмін. Міцність кістки залежить від високого вмісту остеїнових волокон побудованих з колагену першого типу, які утворюють пучки.
Розрізняють два основних елементи макроструктури кістки – компактний і губчатий шари. Губчатий шар представлений тривимірною сіткою балкових і пластинчастих структур – трабекул, які орієнтовані відповідно до середнього вектору статичних навантажень. Трабекула складається з декількох шарів кісткових пластинок (остеонів вони не утворюють) і має один або кілька живильних судин. Міжтрабекулярний простір вистелений ендостом (остеогенні клітини й неактивні остеобласти) і заповнений гемомоетичною тканиною, пухкою сполучною тканиною й кровоносними судинами. Компактний шар представлений остеонами (гаверсові системи) – кістковими пластинками, які утворюють шарувату структуру, концентрично розташовану біля 1-2 судин.
Характерною рисою губчатої кістки є наявність міжтрабекулярних просторів (порожнин), вистелених ендостом (шаром остеогенних клітин і неактивних остеобластів). Кістковий мозок – спеціалізована тканина, розташована в кісткових порожнинах, добре інервована й васкуляризована.
Структурно кістковий мозок складається із двох великих клітинних ліній: 1) стовбурових кровотворних клітин і їхніх нащадків, які забезпечують збереження, підтримку, розмноження й диференціювання всіх категорій кровотворних і лімфоїдних клітин, включаючи клітини, що дають початок гістіоцитам і макрофагам; 2) лінії, що забезпечує підтримку, розмноження й диференціювання остеогенних стромальних клітин.
Стовбурові клітини – це золотий запас організму й при вилученні їх із тканини (що може становити 0,1% всієї популяції), тканина повинна припинити своє існування. Іншими словами стовбурові клітини – це рідкісні унікальні члени популяції, присутність яких служить обов'язковою умовою для збереження тканини. О.О. Богомолець говорив, що “вік людини визначається віком його сполучної тканини”. Це положення можна доповнити, сказавши, що вік людини визначається кількістю й станом стовбурових клітин кісткового мозку.
У дорослому організмі стовбурові стромальні клітини (ССК) кісткового мозку є джерелом регенерації кісткового, хрящового й іншого видів сполучної тканини. Вони створюють кровотворне мікрооточення для нормальної проліферації й диференціювання стовбурових кровотворних клітин. Постійне й інтенсивне відновлення кісткової тканини в постнатальному періоді здійснюється за рахунок остеогенних клітин - остеобластів, попередники яких перебувають у кістковому мозку.
У дорослих ссавців існує дві категорії остеогенних клітин-попередників: детерміновані (ДОКП) і індуцибельні (ІОКП). Для реалізації своїх кістковоутворювальних потенцій ДОКП не вимагають дії зовнішніх індукторів, однак, вони мають потребу в певній популяційній щільності.
ІОКП проявляють остеогенні властивості в присутності спеціальних індукторів остеогенезу. В організмі ДОКП перебувають поза проліфераційним пулом, а в моношарових культурах in vitro поводяться як клітини зі стовбуровими властивостями: вони здатні до тривалої самопідтримки, проліферації й диференціювання. Останнє проявляється в утворенні фібробластів, що синтезують колаген. В умовах, коли за рахунок ДОКП повторно утворяться великі кількості зрілої кісткової тканини, клітинна лінія ДОКП самопідтримується протягом термінів, достатніх для її збереження протягом всього життя.
У результаті впливу індуктора на ІОКП індукована кістка в більшості випадків поводиться як несамопідтримуюча тканинна система: вона зберігається лише доти, поки не припиняється дії індуктора або дія одного індуктора не змінюється дією іншого. Таким чином, існує система «подвійного забезпечення» побудови й відновлення кісткової тканини в дорослому організмі детермінованими й індуцибельними остеогенними клітинами-попередниками.Співробітниками нашої кафедри були вивчені властивості стовбурових клітин за допомогою методики клонування стромальних клітин-попередників - колонієутворюючих одиниць фібробластів (КУОф) - в умовах in vitro. Було доведено, що при моношаровому культивуванні стромальних клітин-попередників кісткового мозку людини відзначені наступні ознаки – активність у клітинах лужної фосфатази й позаклітинне її розташування в колоніях; відкладення кальцію в місцях з підвищеною активністю лужної фосфотази; синтез клітинами колоній колагену – дозволяє зробити висновок, що в культурах спостерігаються процеси проліферації й диференціювання остеогенних клітин-попередників. Таким чином, клоновані in vitro КУОф належать до лінії стовбурових остеогенних клітин-попередників.
Використовуючи метод клонування КУОф кісткового мозку із застосуванням ксеногенного фідера за методикою Астахової В. С. (1985, 1988) вивчали остеогенну активність спонгіози.
У результаті морфологічного дослідження культур остеогенних клітин-попередників, було виділено 6 основних типів колоній КУОф людини, які характеризуються різною структуроутворюючою і остеогенною активністю. З'ясовано, що структуроутворюючий потенціал КУОф кісткового мозку нижньої щелепи й крила клубової кістки подібні, клітини утворюють 5 однакових типів колоній.
6-й тип - виявлений в результаті росту колоній із клітин кісткового мозку нижньої щелепи. Для даного типу характерне відкладення в короткий термін великої кількості солей кальцію в центрі колонії, тобто клітини, які утворюють 6-й тип колонії КУОф забезпечують швидку мінералізацію побудованої колагенової структури.
Були вивчені показники остеогенної активності клітин кісткового мозку з різних ділянок скелету людини.
При клонуванні клітин зі спонгіозної кістки грудини в культурі виростали колонії остеогенних клітин-попередників з ефективністю клонування 58,07±3,1 на 105 ядерних клітин. Відсоток багатошарових колоній коливався в межах 30-50%.
Дослідження остеогенних клітин-попередників гребеня клубової кістки також показало їхню високу активність – ефективність клонування 30,2±1,6 на 105 ядерних клітин, відсоток багатошарових колоній був 30-50%.
Ребро має досить велику ефективність клонування – 8,4±1,5 на 105 ядерних клітин і 10-25% багатошарових колоній, що порівнянно з ефективністю клонування КУОф кісткового мозку проксимального метафізу стегна – 7,9±1,4 на 105 ядерних клітин.
Для великогомілкової кістки ефективність клонування КУОф склала 1,0±0,3 на 105 ядерних клітин.
При клонуванні остеогенних клітин-попередників зі спонгіози метатарзальної кістки в жодному випадку колонії не виростали. Тільки в 3 культурах були одиничні фібробласти, що не утворюють колоній. У той самий час кількість вимитих клітин з метатарзальної кістки була незначною – 104-105 на 1див3, що на 3 порядки нижче, ніж із крила клубової кістки й на 2 порядки нижче, ніж з ребра.
Ефективність клонування КУОф нижньої щелепи становила 0,35-57,4 на 105 ядерних клітин, що ставило нижню щелепу в один ряд по активності із крилом клубової кістки.
Таким чином, з досліджених зразків у кістковому мозку грудини й клубової кістки вміст КУОф найбільший, на другому місці перебували ребро й стегнова кістка, а практично не мала остеогенної активності метатарзальна кістка.
Контроль за станом кісткової тканини:
1. Системний, органний, залежить від 3-х типів конституції.
• нейро-гуморальний;
• імунологічний,
• обмінів речовин (білки, мінерали).
2. Місцевий:
• місцеві міжклітинні взаємодії;
• місцеві фактори (функціональне навантаження, хронічна травма, патологічні процеси).
Клінічні ситуації:
1. Патологічний процес із залученням кістки.
2. Функціональна неспроможність клітинних елементів.
3. Зниження біологічної активності тканин (через загальні й місцеві причини).
4. Неадекватність механізмів, що забезпечують біохімічні процеси в кістковій тканині (дефіцит, нестача гормонів, мікро- і макроелементів, вітамінів, білків і ін.)
Остеогенез і репаративна регенерація кісткової тканини визначається 2 факторами:
1. Генетичними – швидкість регенерації генетично чітко лімітована в невеликих межах.
2. Епігенетичними – гормональний статус, інтенсивність резорбції кістки, забезпеченість клітин будівельним матеріалом, вітамінами й киснем, міцність іммобілізації уламків, тощо.
Таким чином, можливо лише оптимізувати умови для перебігу процесів регенерації кісткової тканини, створивши кращі умови в порівнянні з вихідними, для його проходження через негативні епігенетичні фактори.
Клінічні завдання для поліпшення умов для остеогенезу – створення оптимальних умов для функціонування детермінованих і остеогенних клітин-попередників:
1. Ліквідація патологічного процесу, у тому числі й запального.
2. Корекція стану регуляторних систем організму.
3. Мінімальна додаткова травма м'яких і твердих тканин.
4. Максимальне збереження наявної трофіки (іннервація, кровопостачання) м'яких і твердих тканин.
5. Поліпшення трофіки тканин:
• усунення рубців,
• поліпшення кровообігу,
• поліпшення іннервації,
• додаткова оксигенація.
6. Забезпечення нормальними тканинами з необхідними властивостями (ДОКП і ІОКП) у зоні ушкодження.
7. Вплив на остеогенні клітини:
• фізичних факторів (створення оптимального фізіологічного навантаження, лазер, магніт, УФО й ін.)
• хімічних факторів (активатори обміну речовин, мінерали),
• біологічних факторів (rBMP, тромбоцитарна маса)

Стадії регенерації кістки
1. Деструкція тканини або клітинних структур з порушенням кровообігу й нервової регуляції.
2. Утворення й диференціювання тканьових структур.
3. Утворення ангіогенної кісткової структури.
4. Повне відновлення структури кістки.

У результаті різних хірургічних втручань на кістковій тканині ми часто зіштовхуємося з постопераційними дефектами кісткової тканини, а також із проблемою її регенерації. Для відновлення цілісності кістки ми можемо використати:
1. Трансплантат - будь-який орган, тканина або частина тіла, що використовуються для пересадження з метою заміни ушкодженої частини тіла людини. Терміном «трансплантат» можна називати тільки біологічну тканину.
 аутогенний трансплантат - донором такого трансплантата є сам реципієнт;
 алло/гомогенний - донор належить до того ж виду, що й реципієнт;
 ксено/гетерогенний - донором є представник одного виду, а реципієнтів - іншого.
2. Імплантат - а) лікарська речовина (підшкірний гормональний імплантат), протез (штучний кульшовий суглоб, імплантат грудей) або джерело радіоактивної речовини (радіоактивна голка), які вводяться в тіло; б) дентальний імплантат - тверда структура, що кріпиться до кістки, у кістку або під окістя замість зубів для фіксації коронки, мосту або протеза.
3. Комбіновані трансплантати - пластику дефектів біологічними тканинами в комбінації з небіологічними субстратами.
4. Брефокістка - використання кісток людського плоду.

Основні механізми впливу на процеси регенерації кістки:
1. Остеобластичний остеогенез - виникає в результаті активації детермінованих остеогенних клітин-попередників у результаті трансплантації (пересадження аутогенної губчатої кістки).
2. Остеоіндуктивний остеогенез - виникає в результаті активації індуцибельних остеогенних клітин-попередників у відповідь на дію гуморальних факторів (наприклад, морфогенетичного білка).
3. Остеокондуктивний остеогенез - виникає в місці пересадки алогенного кісткового трансплантата або синтетичних замінників кістки, які виконують роль кістяка для проростання кровоносних судин, а ріст остеогенних клітин відбувається за рахунок активації власних детермінованих клітин кісткового ложа. У результаті алогенний трансплантат резорбується й поступово заміщається новою кісткою.
4. Стимульований остеогенез (остеостимуляція) - виникає в результаті дії тих або інших факторів, які сприяють посиленню вже, що протікають процесів, остеогенеза, іншими словами - стимулюють його (наприклад, фактор росту).
Індукована кістка поводиться як несамопідтримуюча тканинна система - вона зберігається доти, поки не припиняється дія індуктора (декальцинованого кісткового матриксу). Індукційна активність декальцинованого кісткового матриксу пов'язана головним чином зі структурою поверхні кісткового колагену. Упакування колагенових волокон мають істотне значення для нагромадження в області індукції компетентних клітин і їхньої трансформації в остеогенні клітини.



Остеоіндуктивні матеріали.
Остеоіндукція - здатність матеріалу викликати остеогенез, цементогенез, ріст пародонтальної зв'язки.
I. Аутотрансплантати.
1. Позаротовий - клубова кістка, ребро, плюснефаланговий суглоб.
 свіжий;
 заморожений.
2. Внутрішньоротовий.
 бугри;
 зони екстракції;
 ділянка підборіддя;
 ретромолярна область;
 тіло й гілка нижньої щелепи.
II. Аллотрансплантати.
1. Аллотрансплантат демінералізованої ліофілізованої кістки (АДЛК). Ліофілізація - сублімація води з попередньо замороженої тканини в умови вакууму. Зневоднювання тканини здійснюється за рахунок підтримки рівноваги концентрації водяних парів у тканинах і навколишньому просторі. При такому висушуванні в тканині не відбувається денатурація білків. У процесі демінералізації й знежирення кістки відбувається вивільнення колагенової матриці й індуктивних протеїнів (кістковий морфогенетичний білок), які індукують остеогенез
2. Аллотрансплантат ліофілізованої кістки (АЛК).

Остеокондуктивні матеріали
Остеокондукція - здатність матеріалу відігравати роль пасивного матриксу для нової кістки.
I. Алогенні матеріали.
1. Органічний матрикс (АДЛК, АЛК)
2. Неорганічний матрикс (пористий гідроксиапатит - Остеомін)
II. Алопластичні матеріали.
1. Пористий гідроксиапатит (Остеограф/LD, Алгіпор).
2. Непористий гідросиапатит (Остеограф/D, Пермарідж, Інтерпор).
3. Біологічно активне скло (Періоглас, Біогран).
4. HTR-полімер.
5. Сульфат кальцію (Капсет).
III. Ксеноімпланті.
1. Пористий гідроксиапатит (Остеограф/N, Біо-Осс).

Остеонейтральні матеріали
Абсолютно інертні імплантати, які використовуються тільки для заповнення простору.
Алопластичні матеріали.
1. Що розсмоктуються - бета-трикальцій фосфат.
2. Що не розсмоктуються - дурапатит, непористий гідроксиапатит (Остеограф/D, Пермарідж, Інтерпор), HTR-полімер (тільки їхня поверхня має остеокондуктивні властивості, а самі вони більшою мірою служать для заповнення простору).
3. Металеві - дентальні імплантати, що фіксують гвинти й пластини, застосовувані в ЧЛХ.

Спрямована тканьова регенерація
Контактне подавлення - здатність матеріалу запобігати апікальній проліферації епітелію.
I. Що не розсмоктуються (Текс, Тефген).
II. Що розсмоктуються.
1. Природні.
 колагенові (Біо-Гайд, Біо-Менд)
 ламінована ДЛК (Ламбон)
2. Синтетичні.
 сульфат кальцію (Капсет)
 полімерні (Атрісорб, Эпі-Гайд, Резолют, Вікрилова сітка)

Гідроксиапатити
1. Природні (тваринного походження), які розсмоктуються шляхом клітинної резорбції (коли заміщаються власною кісткою пацієнта).
Одержують із кісток великої рогатої худоби. Неорганічний кістковий матрикс одержують двома шляхами:
а) за допомогою високих температур і води (Остеограф/N). Дозволяє видалити 100% білків;
б) за допомогою низьких температур і хімічних розчинників (Біо-Осс). Наявність резидуальних білків у матеріалі являє собою субстрат для алергічних реакцій, а також перешкоджає прикріпленню остеогенних клітин до поверхні кристалів.
2. Синтетичні, що розсмоктуються - розсмоктуються в тканьовій рідині не залежно від ступеня заповнення дефектів власною кісткою пацієнта (Коллапан, кергап, гідроксиапол, колапол ).
3. Синтетичні, що не розсмоктуються (Остеограф/D, Пермарідж, Інтерпор).



Складання плану та організаційна структура заняття.

Основні етапи заняття,
їх функції та зміст Навчальні цілі в рівнях засвоєння Методи контролю
та навчання Матеріали методичного забезпечення Розподіл часу
(у хв.)

І. Підготовчий етап
1. Організація заняття:
а) викладачам;

б) студентам.

а) академічний журнал;
б) відомість, реферат. 2 хв.
2. Визначення навчальних цілей та мотивації 3 хв.
3.Контроль вихідного рівня знань, навичок, умінь
45 хв.

Зміст теми, що винесена на контроль
1. Макро- та мікроструктура кістки. α=2 1. Індивідуальне усне опитування.
1.Питання.

2. Будова кісткового органу α=2 1. Індивідуальне усне опитування.
1. Питання.
2. Схеми.

3. Вклад співробітників кафедри у вивчення регенерації кісткової тканини. α=2 1. Індивідуальне усне опитування.

1. Питання.
2. Таблиця.

4. Методики оптимізації репаративної регенерації. α=2 1.Індивідуальне усне опитування.
2.Тестовий кон-троль 2 рівня: рішення типо-вих ситуаційних задач. 1.Питання.


2.Текстові ситуа-ційні задачі 2 рівня.

5. Матеріали, які використовують для заміщення дефектів кістки. α=2 1. Індивідуальне усне опитування.
2. Тестовий кон-троль 2 рівня: рішення типо-вих ситуаційних задач. 1.Питання.


2.Текстові ситуа-ційні задачі 2 рівня.


ІІ. Основний етап.

Формування професійних навичок і вмінь
Практичні завдання
1. Обстежити хворого.
2. Обрати та обґрунтувати методику дослідження стану сполучної тканини.

α=3 Метод формування вмінь


1.Професійний тренінг методики обстеження.
2. Обґрунтування обраної методики.

3. Професійний практичний тренінг у вирі-шенні клінічної ситуації. Алгоритми для формування прак-тичних навичок. Обладнання.
1.Інструкції. Орієнтовні карти.

2. Інструкції. Орієнтовні карти.

3. Інструкції.




















ІІІ. Заключний етап.

1.Контроль і корек-ція рівня професій-них навичок і вмінь.

2. Підведення підсумків заняття:
теоретичного,
практичного,
організаційного.

3. Домашнє завдан-ня: учбова література за темою (основна та додаткова), інди-відуальне завдання. α=3 Метод контролю навичок – індиві-дуальний конт-роль навичок та їх результатів.
Метод контролю вмінь – аналіз та оцінка результа-тів клінічної ро-боти; рішення не-типових ситуацій-них задач; тесто-вий контроль. 1,2.Використане обладнання. Ре-зультати клінічної роботи. Історії хво-роби. Задачі та тести ІІІ рівня.




3.Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою





20 хв.


7. Матеріали методичного забезпечення заняття.

7.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття.

Теоретичні питання (α=2).

1. Дати визначення поняттю “кісткова тканина”.
2. Назвати види регенерації кістки.
3. Які особливості реакції кісткової тканини на зміни в ендокринній системі.
4. Які особливості реакції кісткової тканини на фізіологічну навантаження.
5. Прикладне значення біологічних властивостей кісткової тканини.
6. Основні механізми впливу на процеси регенерації кістки.
7. Види матеріалів, які використовують для заміщення кісткової тканини.
Тести (α=2).

1. «Фізіологічна регенерація» – це: α=2
А. Відновлення кісткової тканини після травми.
В. Структурна перебудова кістки.
С. Відновлення кісткової тканини після хірургічного втручання.
D. Перебудова кістки в ендості та остеогенному шарі періосту.
Вірна відповідь: В

2. Які основні механізми впливу на процеси регенерації кістки? α=2
А. Остеобластичний остеогенез.
В. Остеоіндуктивний та остеокондуктивний остеогенз.
С. Остеобластичний, остеоіндуктивний, остеокондуктивний остеогенез та остеостимуляція.
D. Стимульований, остеоіндуктивний та остеокондуктивний остеогенез
Вірна відповідь: C.

Задача (α=2).

Жінці 50 років 9 років тому видалили зуби з приводу генералі зо-ванного пародонтиту. Користується знім-ними протезами. За ці роки пройшла повна атрофія альвеолярних відростків щелеп. Що спричинило атрофію щелеп? Відсутність зубів Хронічне запалення в наслідок пародонтиту Негативний вплив повних знімних протезів *Порушення мікро циркуляції, хронічне запалення в наслідок пародонтиту,.
* вірна відповідь

7.2. Матеріали забезпечення основного етапу заняття.

Орієнтовна карта для формування практичних навичок і вмінь.


Учбове завдання Послідовність виконання дій при оволодінні навичками
Вказівки, зауваження
Обрати матеріали для заміщення дефекту кістки.
Виконати у наступній послідовності:

Оформити паспортну частину історії хвороби.
Визначити скарги хворого.
Зібрати анамнез розвитку захворювання.
Зібрати анамнез життя.
Провести стоматологічне обстеження хворого.
Відзначити дані стоматоло-гічного статусу в історії хвороби.
Визначити попередній діагноз.
Провести рентгенологічне дослідження.
Визначити остаточний діагноз.
Обрати необхідний матеріал для заміщення дефекту кістки.



7.3. Матеріали контролю для заключного етапу.

Задача (α=3).

Хворий 19 років отримав травму нижньої щелепи 2 тижні тому. Одразу після травми каретою швидкої допомоги був доставлений до щелепно-лицевого відділення. Після обстеження було встановлено наступний діагноз: двобічний перелом нижньої щелепи в ділянці кутів. Зроблено відкритий вогнищевий остеосинтез кістковими пластинами. Які препарати можна використати для оптимізації репаративного остеогенезу? Вітамін А, Е, С; тирозин; ретаболіл. Кальцитонін, ретаболіл, паратірін, препарати Са. Вітамін D3, А, Е, С; глутамінову кіслоту. *Ферум-лек, глутамінову кіслоту, препарати Са.
* вірна відповідь






7.4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів.

Орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів
з навчальною літературою.

№ Учбове завдання Вказівки до завдання Примітка

І. Вивчити будову кістки. Опишіть макро- та мікробудову кісткової тканин.

Опишіть біологічні та міханічні властивості кістки.

Опишіть види регенерації кісткової тканини.

Опишіть методи оптимізації репаративного остеогенезу кісток щелепно-лицевої ділянки.

Назвіть препарати, які використовують для заміщення дефектів кісткової тканини
ІІ. Вивчити тактику лікаря при виборі методу впливу на репаративну регенерацію кістки. Складіть план використання різних препаратів

8. Література.
1. Навчальна:
а) основна:
- Бернадский Ю.И. Травматология и восстановительная хирургия
черепно-челюстно-лицевой области.- 3-е изд., перераб. и доп.- М.: Медицинская литература, 1999.- С. 282-288.

а) додаткова:
- Руководство по хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии: в 2-х томах. Т.1 / Под ред. В.М. Безрукова, Т.Г.Робустовой. – М.: Медицина, 2000. – 776 с.
- Хєм А., Кормак Д. Гистология. – М. 1985. – с. 19-160
- Швырков М.Б., Афанасьев В.В., Стародубцев В.С. Неогнестрельные переломы челюстей – М.: Медицина, 1999. – 335 с.


2. Наукова.
- Фриденштейн А. Я., Лалыкина К. С. Индукция костной ткани и остеогенные клетки-предшественники. – М.: Медицина, 1973. – 223 с.

3. Методична.
 - Методичні розробки кафедри.

Насколько материал оказался Вам полезным?
Текущий рейтинг: 5.0/2 голосов

Добавил(а): nmu | 10.02.2008 | Просмотров: 5789 | Загрузок: 716
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Объявления на сайте
Продажа литературы на сайте
Медицинские выставки 2017
Яндекс.Метрика
Главная страница Информация о сайте Гостевая книга Обратная связь