Мобильная версия | RSS
Счастливый Вы человек, Гость!
Вход | Регистрация
Меню сайта
Разделы
Разное [25]
Лекции по онкологии [11]
За редакцією професора О.Я. Яремчука. Київ, 2000
Записи в дневниках
Народный опрос
Как у студента обстоят дела с подработкой?
Всего ответов: 4029
Блог автора
Форма входа
Неофіційний сайт студентів
НМУ імені О.О. Богомольця, м. Київ
Главная » Файлы » Онкология » Лекции по онкологии

10. Рак зовнішніх статевих органів. Рак шийки та тіла матки, яєчників: клініка, діагностика, лікування. Рак предстатевої залози. (лекция, архив, *.rtf)

[ Скачать с сайта (24.2Kb) ] 04.04.2010, 18:11



За останні десять років відмічено значне збільшення захворюваності на РТМ. Серед онкологічних захворювань РТМ вийщов на перше місце і становить 23 на 100 000 жіночого населення. Хворіють частіше жінки передменопаузального та менопаузального віку, тобто біля 50 років.
Розрізняють два патогенетичних варіанти РТМ. Перший: злоякісний процес розвивається на фоні гіперплазії ендометрія і супроводжується обмінно-екндокринними порушеннями (цукровий діабет, ожиріння, гіпертонічна хвороба) - які зустрічаються у 80%. Другий: коли злоякісний процес розвивається на фоні атрофічних змін ендометрія і не має супутніх обмінно-ендокринних порушень.
ПЕРЕДРАКОВІ СТАНИ ЕНДОМЕТРІЯ
До передракових станів ендометрія належать: поліпи, аденоматоз та залозиста гіперплазія ендометрія.
ПОЛІПИ ЕНДОМЕТРІЯ
Розвиваються у зв'язку із проліферацією епітелія залоз ендометрія. Поліпи можуть бути одиничними або множинними. Найчастіше вони розташовуються в області дна і трубних кутів матки. Зовнішня поверхня поліпів частіше гладенька, рожевого кольору, розміри можуть досягати 3-4 см в діаметрі. Розташовані поліпи на широкій основі або на подовженій ніжці і мають грушеподібну, овальну або округлу форму.
ЗАЛОЗИСТА ГІПЕРПЛАЗІЯ
Характетизується потовщенням ендометрія до 1-2 см за рахунок збільшення кількості залоз. Залози розташовані в стромі безладно, штопороподібно закручені, деякі кістозно розширені. На розрізі видаленої матки неозброєним оком можна розрізнити кісти і чітку лінію розмежування між ендометрієм і міометрієм.
АДЕНОМАТОЗ
Характеризуються наявністю густо розташованих залоз різних розмірів, які галузяться і мають вигадливу форму. Клітини розташовані в декілька рядів. Перехід аденоматозу в рак може бути в 6-50% випадків протягом від одного до п'ятнадцяти років. Залозисту гіперплазію і поліпоз ендометрія можна віднести до факультативних передракових захворювань, аденоматоз - до облігатних, оскільки поліпи перероджуються досить рідко, а аденоматоз - частіше.
КЛІНІКА ПЕРЕДРАКОВИХ СТАНІВ ЕНДОМЕТРІЯ
Клінічно передракові стани ендометрія можуть проявити себе у вигляді сильних кровотеч під час менструацій, скороченням міжменструального періоду, появою кровянистих виділень у міжменструальний період. Проте гіперпластичні процеси в ендометрії можуть перебігати і безсимптомно, і випадково виявляються, після вишкрібань з приводу фіброміоми, поліпів шийки матки і таке ін.
Під час гінекологічного огляду специфічних ознак може на бути. Діагноз в основному встановлюється морфологічно, за допомогою цитологічного і гістологічного методів дослідження.
Для гістологічного дослідження матеріалу з порожнини матки необхідно здійснити окреме вишкрібання цервікального каналу і стінок порожнини матки. Таке дослідження здійснюється тільки в умовах стаціонару.
ЛІКУВАННЯ
Вишкрібання стінок порожнини матки є першим етапом лікування. Головним методом лікування є гормональний, препаратами прогестинового ряду. Найбільш ефективним є депо-провера та 12,5% розчин оксіпрогестерону капронату. Доза препарата залежить від віку хворої і ступеню розвитку гіперпластичних процесів (від залозистої гіперплазії, поліпоза до аденоматоза).
КЛІНІКА І СИМПТОМАТИКА
Найбільш ранніми проявами захворювання є поява водянистих білих виділень, до яких пізніше приєднується кров. Внаслідок цього виділення стають схожими на м'ясні помиї. Поступово виділення все більше забарвлюються кров'ю і переходять у кровотечу. Кровотечі в менопаузальному періоді мають насторожити лікаря щодо рака ендометрія. Далі при проростанні пухлиною серозного покриву матки, поширенні пухлини на суміжні органи та стисканні нервових волокон з'являється спочатку ниючий, тупий біль внизу живота, сила якого поступово зростає. При проростанні пухлини в пряму кишку, сечовий міхур спостерігається порушення функцій цих органів (копростаз, слиз і кров в калі, гематурія і таке ін.).
ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ
Для рака ендометрія більш характерне екзофітне збільшення пухлини, тобто в порожнину матки. Ендофітний, або інфільтруючий ріст в міометрій зустрічається рідше. Найчастіша локалізація процесу - у кутах матки та дні. Первинна пухлина має вигляд желеподібної кашки або поїденого поліпа бурого кольору.
За гістологічною побудовою найчастіше зустрічаються такі форми рака:
злоякісна аденома, залозистий рак, аденоакантома.
Злоякісна аденома - високодиференційована форма ракової пухлини, яка рідко зустрічається . Найчастіше виникає у вигляді ізольованого вогнища. Злоякісний характер цієї форми виявляється в її інфільтративному рості в ендометрій. Злоякісна аденома являє собою начальну перехідну форму залозистого рака. Прогноз найбільш сприятливий.
Залозистий рак (аденокарцинома) в залежності від ступеню діференцшції клітинних елементів буває різного ступеню зрілості:
високодиференційований рак; рак середнього ступеня диференціації (залозисто-солідний); малодиференційований і низькодиференційований рак.
Аденоакантома (аденоканкроїд) являє собою форму залозистого рака з утвореннями на окремих ділянках тканини плоскоклітинного характера. Зустрічається досить рідко. Це найбільш злоякісна форма пухлини. Прогноз, як правило, несприятливий.
Метастазування рака ендометрія відбувається трьома шляхами:
лімфогенним (основний), гематогенним та імплантаційним.
Лімфогенним шляхом рак тіла матки метастазує у регіональні парам етральні, здухвинні і парааортальні лімфатичні вузли. Віддалені метастази , що з'являються у задавнених стадіях, проникають у пахвинні і надключичні лімфатичні вузли.
Гематогенне метастазування відбувається рідше (у 10% хворих) в легені, печінку, мозок, серце.
Іімплатаційні метастази можуть спостерігатися в трубах, яєчниках, очеревині малого таза, піхві.
ДІАГНОСТИКА
Діагностика рака ендометрія не відрізняється від діагностики передракових захворювань.
Діагностичне дослідження при підозрі на рак здійснюється послідовно: від клінічних симптомів до спеціальних методів дослідження:
1) цитологічне дослідженяя аспірата з порожнини матки;
2) гістологічне дослідження;
3) гістерографія; пневмопельвіографія;
4) гістероскопія;
5) лімфографія.
Перші два методи дослідженняя викладені вище. За допомогою гістерографії визначають локалізацію процеса (дно, в нижньому сегменті, тотальне ураження матки) і ступінь його розповсюдження. Гістерографія здійснюється за звичайною методикою, шляхом уведення водорозчинної контрастної речовини - кардіотраста в порожнину матки.
Поєднання гістерографії з пневмопельвіографією дозволяє побачити контури тіла матки на фоні введеного в черевну порожнину газу.
Гістероскопія - огляд слизової оболонки порожнини матки за допомогою оптичної системи. Цей метод дозволяє побачити зміни на слизовій оболонці матки (гіперплазію, поліпоз, саму пухлину), а також у разі необхідності прицільно взяти біопсію, визначити місце розташування і розповсюдження пухлини.
Лімфографія - графічне зображення тазових лімфовузлів з метою виявлення в них метастазів. Застосовується для визначення ступеню розповсюдження пухлинного процесу і вирішення питання щодо обсягів операції.
Після того, як встановлений діагноз - рак ендометрія, його гістологічна структура і ступінь розповсюдження, необхідно терміново приступати до лікування.
Міжнародна класифікація за системою ТNМ.
Тis, ТО, ТХ - стандартні значення
ТІ - пухлина обмежена тілом матки
ТІ а - пухлина обмежена ендометрієм
ТІ б - пухлина уражає не більше половини товщини міометрія
Т2 - пухлина поширюється на шийку, не за межі матки
Т2а захоплює лише ендоцервікальні залози
Т2б - цервікальна стромальна інвазія
ТЗ - пухлина поширюється за межі матки, але в межах малого тазу
ТЗа - пухлина проростає серозний шар і/або придатки (пряме поширення або метастаз) і/або ракові клітини в асцитичній рідині.
ТЗб - пухлина поширюється на піхву (пряме поширення або метастаз)
Т4 - пухлина поширюється на сечовий міхур, пряму кишку, або виходить за межі малого таза.
N0, NХ - стандартні значення
N1- метастази в регіонарних лімфовузлах
МО,МХ - стандартні значення
МІ - є віддалені метастази.
Групування за стадiями.
N\T T1а Т1б T2 T3 T4 M1
N0 IА ІБ IІ IIІ IVА IVБ
N1 III ІІІ III III IVА IVБ
M1 IVБ IVБ IVБ IVБ IVБ IVБ

ЛІКУВАННЯ
Застосовуються такі методи лікування: хірургічний, комбінований, променевий, гормональний та хіміотерапевтичний.
Хірургічний метод лікування може бути застосований у жінок у початковій стадії захворювання, якщо дозволяє вік і відсутність супутнихзахворювань. При високо диференційованих формах рака з обмеженням росту в ендометрії в області дна і кутів матки може бути виконана - тотальна екстирпація матки з придатками та верньою третиною піхви. Якщо пухлинний процес розповсюджується нижче до нижнього сегмента матки і цервікального канала, то виконується операція в обсязі розширеної пангістеректомії за Вертгеймом - Губарєвим, тобто той самий обсяг, що і у випадку рака шийки матки.
Якщо макроскопічне пухлина ендометрія поширюється на площину більш ніж 2 см, розташована ближче до нижнього сегмента матки, інфільтрує 2/3 міометрія, а мікроскопічне має середній або низький ступінь диференціації, застосовується комбінований метод лікування. Променевий компонент можна застосовувати як до, так і після операції. У клінічній практиці частіше застосовують другий спосіб. Мета післяопераційного променевого лікування полягає у дії на пухлинні елементи, які залишилися в області піхви, малого таза, черевної порожнини. Променеве лікування може здійснюватись у вигляді дистанційної гама-терапії, внутрішньопорожнинного опромінення та їх сполучення. Щоб уникнути променевих опіків, опроміненняя здійснюють з декількох полів в ротаційному режимі.
Внутрішньопорожнинна гама-терапія - це уведення аплікаторів і джерел випромінювання у порожнину матки до пухлини. До початку операції в порожнину матки вводять аплікатори у вигляді кульок або лінійних радіоактивних аплікаторів. Опроміненню піддають порожнину матки, канал шийки, склепіння піхви. Після операції гама-терапію здійснюють за допомогою кольпостатів.
Сполучене променеве лікування застосовується як самостійниї метод лікування при протипоказаннях до операції і неможливості радикального видалення пухлини внаслідок її розповсюдження на оточуючі тканини. Лікування розпочинають з дистанційної гама-терапії, потім продовжують внутрішньопорожнинною терапією.
Гормональний метод лікування, як самостійний метод може бути застосований у дуже задавнених стадіях (при метастазуванні в легені, кістки) і у старечому віці, якщо інший метод лікування неможливий. Гормонотерапія в основному застосовується в якості одного із складових компонентів комплексної терапії. Застосовують депо-провера ін'єкційний прогестин тривалої дії. Під впливом цього препарата знижується мітотична активність ракових клітин, підвищується їх морфологічна та функціональна диференціація. В деяких випадках може відбутись повна загибель ракових клітин. Найбільш чутливі високодиференційовані форми залозистого рака. Депо-провера вводять по 500 мг два рази на тиждень. При покращенні чи стабілізації клінічної картини, лікування продовжують призначаючи підтримуючу терапію в дозі 500 мг в/м на тиждень.
Тривалість застосування препарата визначають індивідуально. Лікуванняя рекомендують здійснювати не менш 3 років. Можна застосовувати комбінації цитостатичних препаратів (пиклофосфан, тіо-теф, 5-фторурацил, препарати платини).
ПРОГНОЗ
Прогностичне найбільш сприятливими є помірно і високодиференційовані форми пухлин (86,8% хворих виліковуються протягом 5 років). Прогноз захворювання погіршується по мірі приближення розташування пухлини до внутрішнього маточного зіва, при проростанні в міометрій, при ураженні лімфатичних вузлів. Наявність порушень обміну у хворих на рак тіла матки сприятливо впливає на прогноз захворювання чим більше обмінно-ендокринних порушень (ожиріння, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба), тим кращий прогноз.
Для розробки оптимальної тактики лікування необхідно визначити індивідуальний прогноз для кожної хворої. Так, наприклад, при сприятливому прогнозі (високодиференційована форма залозистого рака, відсутність інвазії, пухлина розміром до 2 см, розташування у дна) можна відмовитися від променевого лікування і у післяопераційному періоді замінити його курсом депо-провера.
Таким чином, визначивши індивідуальний прогноз у хворої на рак тіла матки, можна дати оцінку її медичної і соціальної реабілітації.
Рак шийки матки.
По частоті рак шийки матки займає друге місце серед злоякісних новоутворень жіночих статевих органів. Захворюваність по Україні складає 18,1 на 100.000 жіночого населення і протягом останніх десяти років поступово зростає. Розвивається на фоні доброякісних та предракових процесів.
Класифікація (ендоскопічно-морфологічна) передракових станів шийки матки.
1. Доброякісні патологічні процеси:
а) ектопія циліндричного епітелію (папілярна ерозія); б) доброякісна зона трансформації; в) екто- і ендоцервіцит; г) субепітеліальний ендометріоз та крововилив; д) атрофія слизової; е) істинна ерозія на фоні доброякісного процесу; ж) залозистий поліп.
2. Передракові стани (дисплазія епітелію): а) лейкоплакія (з гладким рельєфом); б) папілярна зона дисплазії (еритроплакія); в) поле дисплазії; г) предпухлинна зона трансформації; д) конділоми; е) поліп з дисплазією епітеліального покриву.
3. Доклінічний рак (внутрішньоепітеліальний);
а) проліферуюча лейкоплакія; б) папілярна зона атипового епітелію;
в) поля атипового епітелію; г) зона трансформації атипового епітелію; д) зона атипової васкуляризації; е) поліп з атиповим епітеліальним покривом.
4. Клінічно проявлений рак (І-ІУ стадії).
Діагностика.
Для встановлення діагнозу застосовують три обов'язкових методи обстеження: 1) клінічний; 2) ендоскопічний (кольпоскопія, цервікоскопія); 3) морфологічний (цитологічний та гістологічний).
Кольпоскопія і цервікоскопія дозволяє в 70% випадків встановити діагноз без біопсії. Метод ранньої діагностики і в більшості випадків дає можливість виявити рак в доклінічній стадії, взяти прицільну біопсію патологічної ділянки. Цитологічне дослідження включає вивчення піхвинних мазків. Цитологічний метод набуває особливо великого значення при наявності протипоказань до біопсії, при динамічному спостереженні хворих і при профоглядах.
Клінічно рак шийки матки проявляється болем, виділеннями (білими чи кровянистими) із піхви. Але на ранніх стадіях перебіг захворювання безсимптомний.
Міжнародна класифікація за системою ТNМ.
Т - первинна пухлина
ТХ,ТО - стандартні значення
ТІ - пухлина обмежена шийкою матки
Т1а1 - мінімальна мікроскопічна інвазія пухлиною строми, до Змм у глибину і горизонтальне поширення не більше, ніж на 7 мм.
Т1а2 - пухлина поширюється в глибину до 5мм, горизонтальне поширення до 7см
ТІb - пухлина більше Т1а2
ТІb1 - клінічно видиме ураження розміром не більше ніж 4см.
ТІb2 - клінічно видиме ураження розміром понад 4см у найбільшому вимірі.
Т2 - пухлина поширюється на матку, але без проростання стінки таза або нижньої третини піхви
Т2а - без інвазії параметрія
Т2b - з інвазією параметрія
ТЗ - пухлинна шийки поширюється на стінку таза, або на нижню третину піхви, або приводить до гідронефрозу чи нефункціонуючої нирки
ТЗb - пухлина поширюється на стінку таза або приводить до гідронефрозу чи нефункціонування нирки
Т4 - пухлини поширюється на слизову оболонку сечового міхура або прямої кишки, чи поширюється за межі малого таза.
N - регіонарні лімфатичні вузли
N0, NХ - стандартні значення
N1 - є метастази в регіонарних лімфатичних вузлах.
М - віддалені метастази
МХ,МО - стандартні значення
МІ - є віддалені метастази.

Групування за стадiями
N\T T1а Т1б T2а T2б T3а Т3б T4 M1
N0 IА IБ ІIА IIБ IIІА ІІІБ IVА IV
N1 IIIБ IIIБ IIIБ IIIБ IIIБ ІІІБ IVА IV
M1 IV IV IV IV IV IV IV IV

Метастазування раку шийки матки проходить лімфогенним, гематогенним шляхом і контактним. Лімфогенне метастазування розділяють на два етапи: до лімфовузлів першого етапу відносять: клубові, підчеревні, замикаючі, крижові; другого етапу - пахвинні, заочеревинні, надключичні, бронхопульмональні, паратрахеальні, медіастінальні. Гематогенне метастазування відбувається в печінку, легені. При прямому поширенні процес переходить на піхву, параметральну клітковину, тіло матки, сечовий міхур, пряму кишку.
Лікування.
Вибір методу лікування залежить від поширеності процесу. Застосовують хірургічне, променеве та комбіноване лікування.
При 0 і Іа стадіях виконується конусоподібна резекція шийки матки. При І, ІІА стадіях застосовують розширену пангістеректомію. В інших стадіях лікування - обмежене сполученою променевою терапією.
В випадках протипоказань до хірургічного лікування застосовують сполучену променеву терапію.
Комбінований метод лікування раку шийки матки полягає у проведенні розширеної екстирпації матки із придатками, лімфаденектомії та післяопераційного курсу променевої терапії. Застосовують і передопераційне опромінення для переводу пухлини в резектабельний (операбельний) стан. Рак шийки матки резестентний до цитостатиків, тому застосування хіміотерапії досить обмежене.
При сполученній променевій терапії раку шийки матки 5-річна виживаємість складає: І ст. 78-87%, П ст. 50-60%, III ст. 35-42%. При комбінованому лікуванні вона складає 85%, 75%, 48% - відповідно.
Рак яєчників.
Захворюваність на рак яєчників в 1999 році в Україні складала 15,6 на 100 тис. населення це 5,5% онкологічних захворювань жіночого населення. Пухлини яєчників можуть виникати у жінок любого віку у період 40-50 років.

Міжнародна морфологічна класифікація.
1. Епітеліальні пухлини різного ступеня диференціації.
2. Пухлини строми статевого тяжа.
3. Ліпідно-клітинні пухлини.
4. Герміногенні пухлини.
5. Гонадобластома.
6. Пухлини м'яких тканин, неспецифічних для яєчників.
7. Вторинні метастатичні пухлини.


Класифікація за системою ТNМ.
Т - первинна пухлина
ТО,ТХ - стандартні значення
ТІ - пухлина обмежена яєчниками
ТІ а - пухлина обмежена одним яєчником, капсула не уражена
ТІ б - пухлина обох яєчників, капсула не уражена
Тis - пухлина обмежена одним або двома яєчниками, супроводжується розривом капсули, наявністю злоякісних клітин в асцитичній рідині
Т2 - пухлина вражає один або два яєчника з поширенням на тканини таза.
Т2а - поширення або метастазування в тканини таза або маточні труби
Т2б - поширення на інші тканини таза
Т2с - пухлина розміром 2а чи 26 з наявністю злоякісних клітин в асцитичній рідині
ТЗ - пухлина вражає один або два яєчника із внутрішньочеревними метастазами за межами таза
ТЗа - мікроскопічне підтверджені метастази за межами таза
ТЗб - макроскопічні метастази по очеревині за межами таза до 2см в найбільшому вимірі
ТЗс - метастази по очеревині більші ніж 2см або метастази в регюнарних вузлах
N - регіонарні лімфовузли
NХ, N0 - стандартні значення
NІ - є метастази в регіонарних лімфатичних вузлах
М - віддалені метастази
МХ.МО - стандартні значення
МІ - є віддалені метастази.

Групування за стадiями
N\T T1а Т1b T1c T2а Т2b T2c T3a T3b T3c M1
N0 IА ІБ IB IIA IIБ IIB IIІA ІІІБ IIIB IV
N1 IIIB ІІІB IIIB IIIB IIIB IIIB IIIB IIIB IIIB IV
M1 IV IV IV IV IV IV IV IV IV IV

Діагностика раку яєчників.
Першими клінічними ознаками раку яєчників можуть бути "гострий живіт", біль в низу живота, втрата ваги, слабкість. Хоч ці ознаки часто вже свідчать про задавненість захворювання. Тому велике значення має профілактичне обстеження у гінеколога всіх жінок після 30 років. Під час огляду визначається пухлиноподібне утворення яєчників. Для підтвердження чи диференціювання діагноза проводять ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, і на завершення лапароскопію. Морфологічне підтвердження діагнозу отримують за допомогою цитологічного дослідження асцитичної рідини, отриманної при пункції заднього склепіння.
Лікування.
Основу лікування складає хірургічне та медикаментозне протипухлинне лікування. Променеву та гормонотерапію розглядають як додаткове лікування. Хірургічне лікування в основному застосовують на І та І стадіях і в складі комплексної терапії III -IV стадій. Слід відмітити, що при пухлинах яєчників оправдані операції любого об'єму, тому що чим менша пухлинна маса, тим ефективніше консервативне лікування. Застосовують надпіхвову ампутацію чи екстирпацию матки з придатками і резекцією великого сальника.
На ранніх стадіях допустимо виконання органозберігаючих операцій -одностороннє видалення придатків резекція другого яєчника і великого сальника. В подальшому ці хворі знаходяться під пильним спостереженням поліклініки установи, де проводили операцію. Проводять лапароскопію, пункцію заднього склепіння, ультразвукове дослідження і інколи "second lоок орегаtion".
Хіміотерапію застосовують в передопераційному періоді при великих розмірах пухлини (ПІ - IV стадії), або при наявності асциту. Обов'язково її проводять у післяопераційному періоді при всіх стадіях, особливо після органозберігаючих операцій - застосовують слідуючі препарати: тіо-теф, циклофосфан, адріаміцин, цисплатин, вінкрістін, гемзар.
При І - II стадіях проводять 1-3 курси, при ІІІ-ІУ стадіях до 5-6 курсів через кожні 2 місяці.
Променева терапія займає обмежене місце, її застосовують в плані комплексного лікування.
Рак зовнішніх статевих органів
Рак зовнішніх статевих органів найбільш рідко зустрічається. Розвивається на фоні лейкоплакії і крауроза. Ранніми симптомами малігнізації їх є біль і свербіж. З ростом пухлини і її розпаду з'являються кров'янисті виділення. Гістологічно розрізняють: плоско клітинний (зроговілий і незроговілий) рак і рідше залозистий рак. Клінічно виділяють екзофітну, вузлову, виразкову і інфільтративну форми.
Метастазування наступає лімфогенним шляхом у пахвинні лімфовузли. Рідше і пізніше наступає гематогенне метастазування. Групування за стадіями аналогічне раку шкіри. Лікування полягає в поєднанні хірургічного і променевого методів. Проводять тотальну вульвектомію - видалення великих і малих статевих губ, клітора, жирової клітковини в області лобка.
При наявності метастазів в пахвинних лімфовузлах одночасно виконують двосторонню пахвинно-стегневу лімфаденектомію (операція Дюкена). В післяопераційному періоді опромінюють післяопераційні рубці, або не видалені пахвинні лімфовузли. Як самостійний метод променеву терапію застосовують у випадках неможливості виконання радикальної операції, або при загальних протипоказаннях до хірургічного лікування.
Саркома зовнішніх статевих органів складає 0,2% випадків сарком усіх локалізацій. Однією із різновидностей є меланосаркома. При саркомі проводять вульвектомію з лімфаденектомією і післяопераційне опромінення. Прогноз при раці і саркомі зовнішніх статевих органів не зовсім сприятливий в зв'язку з раннім метастазуванням.
Рак передміхурової залози
Рак передміхурової залози частіше зустрічається у чоловіків похилого і старечого віку і складає 4-5% від усіх злоякісних новотворів, або 12% від усіх злоякісних пухлин у чоловіків. В 1998 році в Україні захворюваність становила 18.3 на 100 тис. чоловічого населення. З 90-х років спостерігається значне підвищення рівня захворюванності на рак передміхурової залози в світі, оссобливо в США (на другому місці у чоловіків). Захворювання виникає внаслідок порушення гормональної діяльності організму. Так, експериментальне після тривалого введення андрогенів у деяких тварин вдається викликати рак передміхурової залози, що також підтведжується клінічними спостереженнями: зворотний розвиток приймає пухлина у людини після естрогенотерапії і бурхливий розвиток - після введення андрогенів. Як свідчать дослідження клініки онкоурології і лабораторії патоморфології Українського НДІ урології і нефрології не виключити при цьому і певне значення хронічного простатиту, атрофії передміхурової залози, які слід вважати фоновими і супутніми захворюваннями. В якості передракових станів розглядують прліферуючу вузлову гіперплазію на фоні атрофії, атипові розростання епітелію, аденома, простатична інтраепітеліальна неоплазія (ПІН) І, II, III ступеня, склерозуючий аденоз. Патоморфологія. Встановлено, що рак розвивається із власної тканини передміхурової залози. Найбільш доцільною гістологічною класифікацією є та, що враховує гістогенез, особливості гістологічної будови пухлини і ступеня її диференціації. Відрізняють три форми пухлин передміхурової залози: диференційовану, мало диференційовану та недиференційовану. Серед диференційованих форм найчастіше зустрічається світлоклітинний тубулоальвеолярний, темноклітинний тубулярний та криброзний рак, значно рідше - слизистий (аденокарцинома), перехідно-клітинний та плоскоклітинниий рак.
Відомо, що диференційовані форми рака клінічно перебігають більш сприятливо, значно рідше метастазують, краще піддаються гормональному лікуванню. При менш диференційованних пухлинах частіше і раніше виникають метастази в кістках, частіше зустрічаються гормоностійкі форми. Розроблена також міжнародна гістологічна класифікація раку передміхурової залози. За цією класифікацією відрізняють аденокарциному (дрібноацинарну, великоацинарну, крибриформу, солідну (трабекулярну) та інші), перехідно-клітинну карциному, плоскоклітинну карциному. Метастазування раку передміхурової залози проходить по лімфатичних і кровоносних судинах. Лімфогенні метастази спостерігаються у 54% хворих переважно в здухвинних і парааортальних лімфатичних вузлах. Розповсюдження пухлинного процесу по венозних судинах призводить до виникнення метастазів в кістках миски, хребта, ребрах і т. ін. Значно рідше спостерігаються гематогенні метастази в легенях та інших внутрішніх органах.
Клінічна картина раку передміхурової залози відрізняється безсимптомним перебігом в ранній стадії захворювання і різноманітною, але не патогномонічною симптоматикою в пізніших. При пальпації передміхурової залози знаходять один або декілька обмежених вогнищ ущільнення в одній або обох частках. Розмір простати на протязі тривалого часу може залишатися незмінним. Ущільнення бувають хрящевої консистенції, проте часто нагадують консистенцію аденоми. В таких випадках рак передміхурової залози може бути виявленний випадково при ректальному дослідженні пальцем з приводу іншого захворнювання, при гістологічному дослідженні операційного, секційного матеріалу, або при цільовому профілактичному огляді.
Слід відмітити, що профілактичні огляди чоловіків після 50 років дають можливість виявити початкові зміни в передміхуровій залозі, що протікають безсимптомно і установити надалі їх природу. Досвід показує, що рак передміхурової залози виявляється у 22% таких хворих. При гістологічному дослідженні аденоматозних вузлів після аденомектомії рак виявляють у 3-4% випадків.
В міру збільшення вузли зливаються між собою і вражають частку або всю залозу, проростають її капсулу, оточуючі тканини і органи. Контури передміхурової залози стають невиразними або не визначаються совсім. В деяких випадках виявляють пухлинний інфільтрат, що поширюється від залози до сім'яних пухирців - позитивний симптом "воловячих рогів". Консистенція пухлини найчастіше дерев'янкувата, за рахунок пухлинної інфільтрації ущільнюється також парапростатична клітковина. Передміхурова залоза стає обмежено рухомою. При цьому з'являється симптоми порушення акту сечовиділення, частішають потяги, осбливо в нічний час. Другим за частотою симптомом є біль в промежині, крижах або ділянці заднього проходу. Рідше виникає біль в поперековій, лобковій або пахвинній ділянках. Гематурія, яка є наслідком проростання пухлини в сечовий міхур або венозного стазу в шийці міхура, також виникає рідко і свідчить про запущенність процесу.
При розповсюдженні процесу в сторону сечеводів стискаються їх стінки, що приводить до порушення уродинаміки. Ці явища поступово прогресують, розвивається пієлонефрит, хронічна недостатність нирок, зростає інтоксикація.
Характерним для раку передміхурової залози є раннє метастазування в кістки. Метастази можуть з'являтися у всіх кістках, проте найчастіше вони виникають в кістках миски, крижів, в поперекових хребцях і в верхній третині стегнової кістки. Загальний стан хворих на рак передміхурової залози тривалий час не страждає і порушується лише приєднанням ускладнень з боку нирок, виникненням метастазів.
Насколько материал оказался Вам полезным?
Текущий рейтинг: 4.7/3 голосов

Добавил(а): nmu | 04.04.2010 | Просмотров: 5851 | Загрузок: 805
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Объявления на сайте
Новости на сайте
Продажа литературы на сайте
Медицинские выставки 2017
Статистика
Rambler's Top100 Союз образовательных сайтов
Яндекс.Метрика


Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0

Пользователи on-line:

География посетителей сайта
Copyright cтуденты НМУ © 2017