Мобильная версия | RSS
Счастливый Вы человек, Гость!
Вход | Регистрация
Меню сайта
Разделы
Тесты КРОК 2015 [67]
Разное [27]
Акушерство и гинекология [37]
Анатомия [15]
Биология [3]
Биофизика [7]
Биохимия [14]
Военка [30]
Гигиена [7]
Гистология [5]
Гуманитарные науки [11]
Дерматология и венерология [4]
Детские инфекции [33]
Детская хирургия [23]
Законодательство [21]
Иммунология и аллергология [2]
Инфекционные болезни [26]
Латинский язык [2]
Микробиология [6]
Нервные болезни [6]
Нормальная физиология [20]
Онкология [36]
Офтальмология [4]
Патологическая физиология [41]
Патологическая анатомия [47]
Педиатрия [20]
Психиатрия [3]
Радиология [14]
Социальная медицина [6]
Стоматология [51]
Судебная медицина [22]
Терапия [107]
Травматология и ортопедия [47]
Фармакология [68]
Хирургия [39]
Эндокринология [10]
Эпидемиология [19]
Мультимедиа [27]
Записи в дневниках
Народный опрос
Как у студента обстоят дела с подработкой?
Всего ответов: 4052
Форма входа
Неофициальный сайт студентов
НМУ имени А. А. Богомольца
Главная » Файлы » Нервные болезни

Питання 1-40 (шпора, )

[ Скачать с сайта (15.5Kb) ] 26.10.2008, 20:13
Я готував цю шпаргалку особисто для себе. Так понаскорочував, що вже й не зрозумію зараз усе. Деякі питання пропущені, на деякі - майже нічого не написав.
Прохання: хто її доповнить- викладіть на сайт, а стару версію я заберу.
У архіві вордовська версія з хорошим форматуванням: все виділено, підкреслено.

Умовні позначення і скорочення:
æ = порушення
±   = інколи
+ = часто, частіше
хар. = характеризується..
С = симпатика
НА = норадреналін
СМ = спинний мозок
сдм = синдром
стм = симптом
f = функція
І = первинний
ІІ = вторинний
/ = або


1. Головні етапи розвитку нервової системи, принципи її функціонування. Анатомо-топографічні відділи нервової системи.
В філогенезі- дифузна, гангліозна, трубчаста.
В онтогенезі- ектодерма> медуларна поастинка> мед.трубка> задня частина (СМ)> перед.частина (ГМ)>
• Передній: кінцевий> вел.півкулі; проміжний> проміж.мозок.
• Середній> серед.мозок
• Ромбоподібний> задній> міст, мозочок; довгастий> довг.мозок.
Ан.-топ.відд.: рец.-ефекторний., сегм.-рефл., підкірковий інтегр., кірковий відд.
Осн.принципи фунц.: рефл., інтеграції, доміанти, саморегуляції, субординації.

2. Сучасні ультразвукові методи діагностики в клініці нервових хвороб: ехоенцефалоскопія, ультразвукова допплерографія магістральних судин голови в екстракраніальному відділі та транскраніальна допплерографія.
ЕЕС: розташ.серед.стр-р., розміщ.і ширину шлуночків. УЗД: напр.кровотоку, макс.і сер.шв., індекс пульсації. ДДС: зображ.судин, розміщ.сонних і хребет.а-й, природа пат.змін за ехогенністю.

3. Електроенцефалографія, основні електропотенціали головного мозку в нормі та патологічні ритми при захворюваннях головного мозку. Викликані потенціали головного мозку, їх діагностичне значення при захворюваннях нервової системи.
ЕЕГ. Осн.хар.: частота, амплітуда, фаза. a-ритм- 8-13Гц, 100мкВ, в стані спокою. ß-ритм- 14-40Гц, 15мкВ, найкраще в діл.прецентр.звивин. Тета-ритм- 4-6Гц, 40-300мкВ. Дельта-ритм- 1-3Гц, >40мкВ. Пат.ЕЕГ: тета- і дельта-ритми >40Гц, >15% заг.часу. Пік-хвиля- 5-50мс, сотні і тисячі мкВ, при епілепсії. Гостра хвиля- >50мс.

4. Аферентна система. Клінічна класифікація чутливості. Вчення І.П.Павлова про аналізатори. Анатомія чутливого аналізатора. Ноцицептивні та антиноцицептивні системи.
За Павловим- аф.с-ма: завжди 3 нейрона: СМ, Th, кора.
Клін.клас.чутл.:
• Заг.чутл.: екстероцепт., пропріоцепт., інтероцепт.
• Спец.чутл.: зорова, нюхова..
• Складна: чуття локалізації, двомірно-просторове, стереогноз.
Антиноцицептивні с-ми стовбура мозку:
• Морфінопод. р-ни - опіати і опіоїди (енкфаліни, динорфін, ендорфіни)
• Серотонін, норадреналін, ГАМК.
• Низхідні зв'язки ядер РФ
Ці р-ни вик. пресинап. гальмування аф. імпульсів в СМ, не допускають їх до кори, де форм. больове відчуття.
Біль: місцевий, проекційний, іррад., рефл.

5. Види і типи чутливих розладів.
Види: кількісні; якісні (диз- відчуття змін.модальності; полі- поодиноке подразн.сприйм.як множинне; син- відчуття не лише в місці дії, а й в іншому; парестезія; гіперпатія- підвищ.порогу чутливості, +при ураж. Th при каузалгії; алохейрія- відчуття з протилежного боку).
Типи: периф. (моно-, поліневритичний), сегм. (задньокорінцевий, задньороговий), провідниковий (аф.шл." в ЦНС).

6. Альтернувальні синдроми, їх значення для топічної діагностики.
Ніжка: Вебера- 3 (птоз, розбіж.косоокість> диплопія, далекозорість, мідріаз, екзофтальм, нема зіничного рефлексу). Бенедикта-3, черв.ядро (хореоатетоз, інтенційний тремор), Клотера-4? (збіжна косоокість, диплопія при погляді вниз)
Міст: Фовіля-6,7 (збіжна косоокість, парез мім.м'язів). Міяр-Гублера-7.
ДМ: Валенберга-Захарченка-5 (чутл.на обличчі, рогівковий, кон'юнктивальний, надбрівний р-кс),9,10. Авеліса-9,10 (дизартрія). Шмідта-9,10,11 (пожати плечима, звести лопатки, підняти руку),12. Джексона-12 (артикуляційна дизартрія).

7. Пірамідна система та її функції; анатомія центрального і периферичного мотонейронів.
Tr. cortico-bulbaris: girus praecentralis> corona radiata> genu caps. int.> crus cerebri (tr. cortico-bulbaris)> ядра ЧМН (повн.перехрест- VII,XII, част.- III,V,IX).
Tr.cortico-spinalis: girus praecentralis> corona radiata> crus post. caps. int.> crus cerebri> decussatio pyramidum (tr. cortico-spinalis lat.)/ tr. cortico-spinalis ant. (comiss.alba ant.)> ядра передніх рогів> СМН.

8. Види паралічів, їх характеристика, патофізіологічні механізми виникнення окремих клінічних проявів.
Центральний (спастичний): поза Верніке-Манна, гіперрефлексія (але спочатку- діашиз), відс.неорефл.", пат.рефлекси: однобіч.ураж.- пат.р-кси кінцівок (=пірамідні знаки: Бабінського, Россолімо,,); двобіч.- оральні автоматизми; захисні рефлекси, пат.синкінезії, розлади сечовип. і дефекації.
Периферичний (в'ялий): арефлексія, атонія, атрофія, ±фібриляції, обмежені ураження.

9. Лікворна система, шляхи циркуляції ліквору, зміни його при захворюваннях нервової системи (менінгіти, субарахноїдальні крововиливи, пухлини головного та спинного мозку). Види гідроцефалій.
Пазухи (верхня і ниж. сагітальні, кам'янисті, поперечна, пряма, потилична).
Цистерни (мозочково-мозкова, міжніжкова, зорового перехрестя, мозолистого тіла, оточуюча, бічна і середня мосту, бічної ямки).
Ліквор, N: безбарв., прозорий, 100-200мм вод.ст., цитоз 0-3 в 1мм^3, білок 0,12-0,45 г/л, глюкоза 2,5-4,4 ммоль/л, хлориди 120-130 ммоль/л.
Менінгіт гнійний: жовт., каламут., тиск^, цитоз- тисячі-дес.тисяч +нейтрофіли, білок- вис., глю.- низ.
ТБ: безбар., проз., опалесц., тиск^, цитоз- сотні +лімфоцити, білок- вис., глю.- низ., СІ- низ.
Мен. серозний: безбар., проз., тиск^, цитоз- 50-1500 +лімфоцити, білок- вис., глю.-N.
Пухлина ГМ: безбар., проз., тиск^, цитоз- N, білок- вис., глю.-N.
Пухлина СМ: жов., проз., тиск- низ., цитоз- N, білок- вис., глю.-N.
Субарахн.крововилив: черв., каламут., тиск- N, цитоз- помір., еритроцити, глю.-N.

10. Локалізація функцій у корі головного мозку. Симптоми ураження різних часток півкуль великого мозку.
Вперше- віденський лікар Галль 1822 р.- френологія. Далі- фр.фізіолог Мажанді-теорія еквіпотенціальності. Локалізаціонізм. Динамічна лок.функцій. Конц.фунц.систем- сучасна.
Перв., втор., третинні проекційні поля.
Моторні зони кори:
• Первинна- girus praecentralis
• Вторинна (премоторна)- попереду перв.зони і в Сільвієвій борозні.
• Третинна (передфронтальна ділянка)- "генплан", інтеграція інформації.
Конц.домінуючої півкулі> конц.комплементарної спеціалізації півкуль.

11. Вищі кіркові функції (гнозис, праксис, мова) та їх порушення в клініці нервових хвороб.
Афазія (кіркове æ мови; дизартрія-інше): моторна, сенсорна- мова як просто шум, семантична- зміст речення (напр. брат батька, батько брата), амнестична- назви предметів (те, чим пишуть..), провідникова.
Алексія, аграфія, акалькулія (æ girus angularis sinister), агнозія- впізнавання предметів (зорова, слухова..).
Апраксія (рух.навички): кінеститична- застібнути гудзик; кінетична- повторення руху; ідеаторна; конструктивна; просторова.
Розлади схеми тіла: аутотопагнозія, полімелія, анозогнозія.

12. Концепція комплементарної спеціалізації півкуль головного мозку. Клінічні синдроми ураження правої та лівої півкуль великого мозку.
Фунц.асиметрія, біохім.асиметрія. Логіка, образність.

13. Анатомія та функція екстрапірамідної системи. Нейрохімічні механізми розвитку паркінсонізму, патогенез його основних клінічних симптомів.
Анатомія. Рівні:
• Кірковий- премоторна зона
• Підкірковий- nucl.caudatus, corp.amygdaloideum ,огорожа
• Стовбуровий- subst.nigra nucl.ruber, oliva, ядро Даркшевича, Дейтерса, Льюіса, РФ
• Спінальний- reticulo-, vestibulo-, rubro-, tecto-, olivospinalis, fasc.longitudinalis med.
Ф-ції:
• Послідовн., трив., узгодж. рухів
• Рег.м'яз.тонус, готує м'язи до дії
• Підтримує позу
• Рух.прояви емоцій
• Інд.вираз рухів
• Автоматизовані, стереотипні, захисні
Палідум (палеостріатум, палідонігральна): бліді кулі, всі ст-ри стовбура. Гіпертоніко-гіпокінетичний сдм при переважанні.
Неостріатум: премоторна зона, хвостате ядро, лушпина.
Сдм паркінсонізму (=гіпертонічно-гіпокінетичний, акінетико-ригідний) -при ураж. палідум: subst.nigra, нігростріарного шляху, зменш.вид.дофаміну (гальм.медіатора): акінезія, ригідність, тремор.
При ураж.неостріатум- стріонігрального шляху, зменш.вид. ГАМК: гіпотоніко-гіперкінетичний сдм.

14. Анатомо-фізіологічні особливості та функції вегетативної нервової системи. Патологія вегетативної нервової системи: сегментарні та надсегментарні розлади.
СНС: фіз.і псих.кт., катаболізм, ерготропна, інн. всі органи, сегм.відділ: С8-L2.
ПСНС: рег.вн.ор-ів, трофотропна, інн. НС, потові залози, судини, надсегм.відділ: III, VII, IX, X, сегм.: S2-S4.
Сдми ураж.сегм.відд.: симпаталгічний, вег.-судинний, вег.- трофічний.
Сдми ураж.надсегм.відд.: перманент., пароксизмальний хар.
Гіпоталам.сдм: æ t, мотивації, сну/бадьорості, нейроендокрин.сдм, ВСД.
ВСД: лаб.і асиметрія АТ, вир.вазомоторні р-ї, зміна дермографізму, ВС пароксизми: ваго-інсулярний, симпато-адреналовий.
Вразливість ч-з слабкий ГЕБ в діл.Th.
Нейроендокрин.сдм: Hth-ожиріння, гіпофізарне виснаження, адіпозо-ген.дистрофія, сдм Іценка-Куш., нецук.діабет.
СА криз: вис.АТ, страх смерті, лихоманка, поліурія після нападу. Лік. піроксаном, a-АБ, бензодіазепінами.
Вагоінс.криз: низ.АТ, брадикардія. Лік.- чай з цукром, кофеїн.
Гіпотал.-лімбіко-рет. комплекс: нюх.мозок, гіпокамп, зад.і присеред.-ниж.поверхні лоб.часток, зубч., поясна звив., передні ядра Th, прозора перегородка, мигдал.тіло, гіпотал.

15. Іннервація сечового міхура, неврогенні форми порушення сечовипускання.
СНС: Th11-12, ПСНС: S2-4.
Неврогенний сеч.м.- сдм, æ сечовип. в рез-ті ураж.нерв.шляхів, що забезп.довільне сечовип.
За центр.типом (РС, спін.інсульт, пухлина): період.нетрим., відс.довільного сечовип.
За периф.: пароксизм.ішурія, справж.нетримання, в'ялий парез.
Р.дуга: рец-ри вн.сфінктера> аф.шляхи> girus fornicatus (сенс.центр)> lobulus paracentralis (мотор.центр)> S2-4> plexus pudendus> nn pudendi> зовн.сфінктер.
При діашизі- повна затримка сечі, за 1-3 т- розв.нетримання.
При частковому ураж.біч.канатиків- імперат.поклики.

16. Класифікація судинних захворювань нервової системи Х Перегляду. Хронічні повільно прогресуючі порушення мозкового кровообігу типу дисциркуляторної енцефалопатії.
Ст-ї: початкова, субкомп., декомп.
І: псевдоневраст.сдм- зниж.пам'яті, працезд., дратівливість.
ІІ: явна ішемія- настрій, зниж.критики, егоцентризм, сонливість вдень і пог.вночі. Пат.ркси на кінцівках.
Сдми: вестибуло-атаксичний, пірамідний, екстрапірамідний, астенодепрес., гіпотал., судомний.
ІІІ: +гострі æ кровообігу, деменція, псевдобульб.сдм, перестає пред'являти скарги.

17. Чинники ризику мозкового інсульту. Основні клінічні форми гострих ішемічних порушень мозкового кровообігу.
Вірогідні: АГ, ІХС, æ ритму, ТІА. Можливі: шкід.звички, надм.маса тіла, мала фіз.активність, стать, вік, спадков., ЦД, вис.фібриноген.
Минущі (мин.за добу):
• ТІА: окульпірамід.сдм Ласко-Радовича (зниж.зору/сліпота на боці ураж.і слабкість кінцівок на протилежному), атаксія, ротовий Бєхтєрєва. В етіології- мікроембілії, підключ. сдм.обкрадання.
• Церебральні гіпертенз.кризи: заг.мозк.стми, вегетативні æ, погірш.мозк., коронарного і нирк.кровообігу. В патогенезі- зрив ауторег.мозк.кровообігу.
• Гостра гіпертензивна енцефалопатія: диф.æ мозк.кровообігу. Патогенез: підвищ.АТ> розшир.судин> гіперперфузія ГМ> збільш.прон.ГЕБ> набряк, геморагії.
Неминущі- інсульти.
18. Підтипи ішемічного інсульту, клінічна характеристика, особливості терапії.
• Атеротромботичний
• Лакунарний
• Гемодинамічний
• Гемореологічний
• Кардіоемболічний

19. Сучасні концепції патогенезу інфаркту мозку: порогового ішемічного кровотоку та ішемічної напівтіні.
Інсульт (інфарктне ядро)<10мл/хв/100г ішемічна напівтінь (трив.до 6 год.)
<20мл/хв/100г перші ішемічні прояви (колатеральна ділянка)<55мл/хв/100г

20. Ішемічний каскад та інші причини пошкодження нейронів ішемічної напівтіні у разі розвитку ішемічного інфаркту.
Надмір.прод.глутамату (збудж.медіатор)> Са входить в клітини, вих.К, Na> набряк> масивна аноксична деполяризація (критерій незворотності змін)> апоптоз, іміграція лейкоцитів.
21. Церебральні синдроми обкрадання, механізм розвитку, їх роль у порушенні мозкового кровообігу.
• Каротидно-каротидний: оклюзія вн.сонної а.> компенс. ч-з іншу вн.сонну а. ч-з перед.сполуч.а.
• В с-мі сонних артерій:оклюзія заг.сн.а.> кров з вн.сон.а.- в зовн.сон.а.
• Каротидно-вертебральний: оклюзія сон.а.> ішемія вертебрального басейну
• Вертебрально-каротидний: оклюзія верт.а.> ішемія каротидного басейну
• По кіркових анастомозах

22. Лакунарні інфаркти мозку: патогенез, клінічні форми, лікування.
Ураж.проникних артерій на фоні АГ.
• Чисто руховий
• Чисто сенсорний
• Атаксичний
• Сдм дизартрії і незграбності руки
• Гіпепкінетичний сдм

23. Ішемічний інсульт, патогенез, клініка, принципи лікування в різні періоди: гострий і хронічний. Профілактика повторного інсульту.

24. Етіологія, патогенез різних підтипів геморагічного інсульту. Паренхіматозний крововилив. Клініка, діагностика та лікування.
Гіпотензивні: дроперидол 2мл, 0,25%, в/в болюсно, клофелін 0,5-1мл. 0,01%, манітол.
Вікасол 1мл 1%, СаСІ 10мл 10%, контрикал 30000 ОД крап. 1р/д, потім- 10000 ОД- 2р.

25. Субарахноїдальні крововиливи: етіологія, клініка, діагностика, лікування.
Лік.див.вище. При гол.болю- баралгін 5мл, при блюванні- дроперидол 1-2мл 0,25%, при судомах- сибазон 2-4мл 0,5%. Для зняття цер.ангіоспазму- ант.Са.

26. Ускладнення мозкового інсульту, їх лікування.
Набряк ГМ, бронхопневмонія, епінапади, інф.сеч.шляхів, пролежні, тромбоз глибоких вен, ТЕЛА.

27. Лікування інтракраніального крововиливу (гематоми) і аневризматичного субарахноїдального крововиливу.

28. Диференційована терапія гострого ішемічного інсульту.
Тромболізис: реактиватор плазміногену, актилізе, урокіназа.

29. Недиференційована (базисна) терапія мозкового інсульту.
Компенс.гіпоксії- О2 при <92%, ШВЛ. Гіпотензивні: периндоприл 2-4мг/д, каптоприл 25-50мг, індапамід 1,5. АТ тримати 160-180/90-100 в гострий період. Інфузія: 2-2,5 л/д. Глікемія: якщо>7-10-13-16ммоль/л- Фармасулін Н по 4-6-8-10 ОД. Гарячка, якщо >37,5.

30. Минущі порушення мозкового кровообігу; етіологія, патогенез, клініка та лікування.
Див.17
31. Гострі та повільно прогресуючі порушення спінального кровообігу.
Гострі:
• Сдм Унтергарншейдта (поворот голови- втрата свідомості, м'язова гіпотонія)
• Дроп-атака (сдм раптового падіння: після повороту/ закидання голови)
• Сдм мієлогенної переміжної кульгавості (після ф/н- слаб. і заніміння ніг, імперат. сечовип.)
• Сдм каудогенної переміжної кульгавості (болісні парестезії,..)
Дисциркуляторна ішемічна мієлопатія, сдми:
• Статико-атрофічний
• Спастичний
• Аміотрофічний
• Сирингомієлітичний

32. Клінічна  класифікація захворювань периферичної нервової системи; мононевропатії черепних і спинномозкових нервів.
Вертеброгенні ураж., невертеброгенні (радикуліт, гангліоніт, плексит, травми), множ.ураж.корінців/нервів (інф., інтокс.,æ метабол., циркуляції), ураж.СМН, ураж.ЧМН.

33. Неврологічні синдроми остеохондрозу шийного, грудного та поперекового відділів хребта. Клініка, сучасні методи лікування.
Шийн.відд.: рефл.сдм- f-N, корінц.сдм- f-æ, парестезії, корінц.-судинний- ішемія. Грудний: рефл.сдм, корінц.сдм. Попер.-криж.:рефл.сдм- люмбалгія, ішалгія, корінц.сдм- радикуліт, корінц.-компресійний.
Кила, протрузія, остеофіти, спондильоз.

34. Невралгія трійчастого нерва, патогенез, клініка, лікування.
Верх., ниж., щічного нерва, травматичний.

35. Плексити: верхній плечовий (параліч Ерба-Дюшена), нижній (параліч Дежеріна-Клюмпке) і тотальний плечовий плексит. Клініка, лікування.

36. Гостра демієлінізуюча полірадикулоневропатія Гійєна-Барре. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.
Ет: алерг., аутоім æ, інф., інт.
Патогенез: АТ" до мієліну, цирк.імунні комплекси.
Клін. (є 4 форми): інтокс.сдм, парестезії в кінц."> параліч, +лицевий нерв, білк.-кліт.дисоц., трив. 4міс.
Лік: програмний плазмаферез, в/в пульс-терапія IgG 0,4г/кг/д 5д., антигістамінні (супрастин, тавегіл), віт."В, прозерин- 1мл 0,05% п/ш, пізніш- масаж, ЛФК. Кортикостероїди не ефективні.

37. Післядифтерійна поліневропатія. Патогенез, клініка, лікування.
Патогенез: дифт.токсин> зниж.синт.мієліну> заг.демієлінізація>
Клін: полінейропатія, æf IX,X п.ЧМН ±VI,VIIп.
Лік: антидифт.сироватка 5-10тис.ОД в/м, плазмаферез, преднізолон 1-2мг/кг/д, антигістамінні, віт."В.

38. Компресійно-ішемічні (тунельні) мононевропатії верхніх кінцівок. Клініка, діагностика, лікування.
• Сдм зап'ясткового каналу
• Сдм ложа Гієна: з лікт.боку- сухож.лікт.згинача зап'ястка і горохопод.кісткою, з долонного- долонною зв'язкою і гачкопод.кісткою 
• Сдм кубітального каналу
Лік.: глюкокортикоїди, операт.

39. Компресійно-ішемічні (тунельні) мононевропатії нижніх кінцівок. Клініка, діагностика, лікування.
• Сдм тарзального каналу: защем.n.tibialis за внутр.щиколоткою
• Сдм защем.малогомілкового нерва: між fibula і фіброз.краєм довгого малогомілкового м'яза
• Сдм защем.бічного шкірного нерва стегна (парестетична мералгія Бернгардта-Рота): під lig.inguinalis

40. Менінгіт, класифікація. Менінгококковий менінгіт. Клініка, клінічні форми, діагностика, лікування.
Тв.об.- пахіменінгіт, м'як."об- лептоменінгіт.
• За етіологією: вір., бак.
• За патогенезом: І, ІІ
• За хар.процесу: гнійн., сер., -фіброз., гемораг.
• За перебігом: гострий, підгострий, хрон., блискавичний
• За лок.: баз., конвексит.
• За тяжк.: лег.,сер.,важ.,д.важ.
Менінгококовий: інк.період 2-6д, гостро, t 38-40, заг-інф і заг-мозк.сдми, менінг.знаки, ураж. III,IV,VII,VIII пар ЧМН, герпет., гемораг.висип., полігіперестезія, блювання.
Атипові ф-ми": кахектична, абортивна, блискавична, менінг.сепсис, рецидивуюча.
ШОЕ 30-50. Ліквор: нейтроф.плеоцитоз (тисячі в 1мм3) з кліт-білк.дисоц., незнач.зниж.глюкози, вис.тиск, мутний, жовт.-зел.
Лік (дегідр., дезінтокс., корт-ди, протинабр.): пеніцилін по 300000 ОД/кг кожні 4 год.; меронем 1г 2р/д; цефалоспорини ІІІ пок.


Насколько материал оказался Вам полезным?
Текущий рейтинг: 5.0/2 голосов

Добавил(а): nmu | 26.10.2008 | Просмотров: 6760 | Загрузок: 785
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Объявления на сайте
Продажа литературы на сайте
Медицинские выставки 2017
Яндекс.Метрика
Главная страница Информация о сайте Гостевая книга Обратная связь