Мобильная версия | RSS
Счастливый Вы человек, Гость!
Можно зарегистрироваться.
Меню сайта
Реклама
Разделы
Общая хирургия [16]
Факультетская хирургия [1]
Госпитальная хирургия [9]
Оперативная хирургия и топографическая анатомия [8]
Военно-полевая хирургия [4]
Форма входа
Логин:
Пароль:
Записи в дневниках
Народный опрос
Опасно ли детям учиться в одном классе с ВИЧ-инфицированным ребенком?
Всего ответов: 4295
Неофіційний сайт студентів
НМУ імені О.О. Богомольця, м. Київ
Главная » Файлы » Хирургия » Общая хирургия

Загальна хірургія (шпора, архив, *.rtf)

[ Скачать с сайта (37.4Kb) ] 23.02.2012, 17:37
Шпаргалка по загальній хірургії.

(фрагмент тексту)

1. Хімічна антисептика, групи антисептичних речовин, характеристика, покази до застосування.
Галоїди бактерицидна дія повязана з окисним і денатуруючим ефектом внаслідок зєднаня хлору чи йоду з водневими атомами бактерій. Хлорамін Б - промивання інфікованих ран, обмивання шкіри і слизових, уражених сильними отруйними речовинами, спринцювання, дезінфекція рук. Йод - настойка, йодинол, йодонат, йодотрон, йодофар, йодоформ. Хлоразид - 1,2 % водний р-н, 5-10% бактериицидна, припікаюча, дубильна дія - дезинфекція рук, навколо рани, операц поля. Р-н Люголя - стерилізація кетгуту; йодоформ - 5-10% масляна чи гліцеринова емульсія; йодонат 1% - обробка опреац поля.
Окислювачі - дія грунтується на виділенні віільного О2. Р-н перкису водню - гніні забруднення рани, анаеробна інфекція; преманганат калію - 0.1-0.5% р-н - промивання ран, 0.01-0.1% - промив порожнин рота, горла, промивання сечового міхура, спринцювання, 2-5% - опікові і виразкові поверхні. Кислота борна 2-3 % - гнійні рани, синьогнійна паличка.
Солі важких металів: суулема 1:1000, 1:2000, підфарбований в червоний (голубий колір),. 0.1-0.2% - дезинф рукавачок, одягу, стерилізація шовку. Ртуту оксиціанід водний - 1:10000 - промивання уретри, цистоскопів. срібла нітрат (ляпіс) - вяжучча і протизапальна дія і1-2%, 5-10% - припікаючі; коларгон - 0.2-1% - цистіт, уретрит.
Спирти - 70% дезинфекція, 96- дубляча дія.
Альдегіди: формалін 40% водний - дезинф рукавичок, істументарію, фіксація гістол препаратів; лізоформ - 1-3% - миття перевязочних дезинф рук.
Феноли: карболова к-та 2-3% - дезинф рукавиць, дренажів, інструментів.
Барвники: метиловий синій 1-3% спирт - опіки, піодермія, як антисептик, дублячий засіб, водний 1:5000- промивання сечовивід шляхів; брильянтова зелень0.1-0.2% - обробка поверхонь, при лікуванні гнійних ран; етакридина лактат (ріванол) 0.05-0.1% свіжий р-н добре діє на кокову флору.
Осмотичні засоби: хлористий натрій 5-10 %.
Сульфваніламіди: стрептоцид, норсульфазол.
Детергенти: хлоргексидин 0.5% церигень, дегміцид.
Вимоги до антисептиків:
- широкий спектр
- прості в застосуванні
- змішуючись, не втрачати активності

2. Фізична антисептика, методи, покази до застосування.

СМтворення несприятл умов для р-тку абктерій в рані з зниж всмоктув токсинів, продуктів розпаду.
Методи: гідроеконічна повязка, марля (капілярність і всмоктування), гіертон р-ни, дренаж з гуми, смужки, трубки, висушування ран повітрям - відкритий метод або пароустановка. Опромінювання солюксом, кварцом, ГБО, гемо-, лімфосорбція, лазеро-, гамаопромінюавння.

3. Біологічна антисептика, методи, покази до застосування.

1 АБ - бактерицидна і бактеріостатична дія
2 бакеріофаги
3 антитоксини (сироватки) анатоксини
4 дія перелитої крові, плазми, імноглобуліни
5 протеоліт ферменти.

4. Механічна антисептика, види хірургічної обробки ран.
В перші години видалити м/о з рани, туалет шкіри навколо рани (гоління, змазування 5% йодом), ПХО рани: пання до 24 год, віддалена 24-48 год, пізня більше 48 год. Розсічення раниі її країв, видалення некрот тканин, згустків крові, сторонніх тіл. гемостаз. промивання рани р-ном антисептика, АБ, обколюванн рани р-ном АБ, накладанн швів (первинних) - впевнені, що нема інфекції, первинно-віддалені - 4-7 доба, вторинно-віддалені - 10-14 доба, вже є грануляції, вторинні пізні (3-4 тиждень) - висіають грнауляції. Є: 1 часткова 2 радикальна ХО: повна, часткова 3 удоскоалена ХО: пульсуючою струєю, вакуумом, УЗ кавітація, кріохірургія, обробка рани рідким азотом.

5. Види новокаїнових блокад, покази до застосування, техніка виконання.
Шийна вагосимпатична, загрудинна по Казановському, міжреберна, ретромамарна, провідникова, футлярна, блокада круглої звязки печінки, поперекова, сімяого канатика, Внутрітазова по Школьнікову.
Техніка: в/м голку глибше вводять 0.25% р-н новокаїну по ходу голки, нагнітаючи поршнем 2-3 мл.
Покази: запальні захв, поруш тонусу внутр органів, травми і гемотрафсфуз шок, больовий шок, деякі форми троф кор., рефлекторні контрактури скелет мязів, опіки, відмороження.
Місцеве знеболення
- холодова (хлоретил)
- контактна (змазування аерозолем)
- інфільтративна - пошаровий метод, повзучого інфільтрату по Вишневському
- провідникова: міжреберна, плексусна, епі-, перидуральна, каудальна, пресакральна
- в/в регіональна.

6. Види місцевого і регіонального знеболення, Покази, препарати, техніка виконання.
Анестезія змазуванням - знебол слизової облонки при бонхоскопії, графіії, ЕГДС 5-10% новокаїн, а також в ЛОР, офтальм. урології.
Інфільтративна0.25-0.5% тонкою голкою інфільтрують шкіру по лінії передбаченого розрізу 9лимонна кірка), потім - п/ш і глибші тканини. Сторони опер поля у вигляді ромба.
Місцева по Вишневському: 0.25% лимонна кірка - тугий інфільтрат п/ш клітковини великою к-стю розчину - розріз шкіри і п/ш клітковини - тугий інфільтрат під апоневроз - розсічення - тугий інфільтрат глибоки тканин. Млжна провести великі і тривалі операції.
Провідникова або регіональна - перекриваня провідності чутливого нерва на протязі на підставі даних топографії за ходом нервового стовбура чи ендоневрально 1-2% новокаїном. стоматологія, анестезія за Лукашевичом, анестезія черевного нерва, нервів брижі, блукаючого і діафрагм нерва.
Внутрішньокісткова - при операціяхна кінцівках. Кінціввку піднімають вгору для деякого відтоку крові, джгут вище місця анестезії до припинення пульсації. Р-ном новокаїну шарами інфільтрують мякі тканини. шкіру до кістки, в епіфізарному відділі, потім голку з мандреном для кісткової пункції вводять в губчату тканину кістки на 1.0-1.5 см, водять 35-120 мл 0.2% новокаїну.
Венна і артеріальна - застос різко обезкровлене опер поле між двома джгутами, відшаровують вену, один кінець перевязують, в другий вводять 0.5% 50 мл. Артеріальна - аналогічно.
Спинномозкова - в субарахноїд простір або під IV, рідше ІІ-ІІІ та І-ІІ попер хребець. Хворий сидить на опер столі, ноги на стільці для опору, руки - до живота, хребет трохи зігнутий. Йодною настойкою лінію між гребнями клубових кісток = IV-V попер хребцям. Шкіру обробляють йодом, шкіру анестезують 0.5% новокаїном. Пальцями лівої руки впираються в остисті віідростки. а правою рукою вводять голку під нього - шкіра - п/ш - fascia lumbosacralis - lig suprasnernale -lig interspinale - lig longitudinale post - lig flavum - тверду павутинну оболонку. Після проколу міжспінального зв. витягують мандрен. При проколі твердої оболонки - опір, після пункції субарахноїдального простору - краплі с/м рідини. В канюлю голки шприц 5% р-н новокаїну, 1.5-2 мл насмоктуємо в шприц с/м рідину і вводять; голку виймають, після уколу змащують йодом, хворого лежати на стіл з трохи піднятою головою. Анесезія п/к тазу, нижнього відділу черевної порожнини ч-з 5-10 хв.
Перидуральна - в перидуральний простір між зовн і внутр листками тв оболонки після проколу шкіри, п/ш міжостистої звязки, витяг мандрен, надягають шприц з фізр-ном. При проходженні ч-з щільнітканини фізр-н не проходить і поршень пружинить. Після проходження ч-з жовту звязку голка входить в клітковину перидурального простору і фізр-н вільно проходить. Якщо ліквор не виділився - анестетик новокаїн 0.25%-2% інфільтр викор з адреналіном. Тримекаїн 0.25-2% для провідн анестезії - діє зразу.

7. Госпітальна інфекція. Сучасні погляди на проблеми розвитку.
Госпітальна інфекція - це узуагальнений комплекс умов, що забезпечує виникнення і розвиток інф хвороб в п-д перебування хворого в стаціонарі - це умови, що сприяють гнійно-запальній інфекції. Зараз - дгомінуюча роль - стрептокок, стафілокок, грнам(-). бактерії, принесені ззовні. Джерело - хворі люди, медперсонал.

8. Організаційні заходи щодо профілактики госпітальної інфекції.
1 Наказ № 720 сан-гіг міроприємства, попередж в лікарні інфекції, розділення чистих і гнійних хворих
2 окремий персонал
3 обстеженя, виявлення джерела - очистка інстуентів, апаратів для наркозу, ЕГДС, бакконтроль - бакобстеження і виявлення патогенних стафілококів - їх санація.

9. Етіологічні чинники анаеробної газової гангрени, умови, що сприяють її виникненню.
Є клостридіальна і неклостридіальна. Викликається анаеробними бактеріями, характеризується некрозом тканин (переважно мязевої) із швидким розповсюдженням, розпадом, газоутворенням, високою заг інтоксикацією, відсутністю різко виражених запальних явищ. Збудники: cl perfringens, cl oedematis, vibrio septicum, hystolyticum. Причини:
1 глухий шов на п/к
2 пошкодження при вогнепалдьних ураженнях
3 травми (відсутність О2 в глибоких тканинах), ураження м'язевої тканини, погане кровопостачання, що є наслідком ураження, тромбоз судин, здавлення гіпс пов'язкою, джгутом

10. Специфічна і неспецифічна профілактика правця.
Специфічна - активно-пасивна
Активна - імунізація протиправцевим анатоксином (0.5-1мл, РВ, …) п/ш 3000 АО протиправцевої сироватки після кожного поранення. Десенсибілізація по Безредко: п/ш 0.1 мл; ч-з 30 хв - 0.1 мл, при відсутності р-ції - всю дозу.
Пасивна - для осіб, що мають протипокази для щеплення - протиправцевий гамаглобул 10мл в/м.
Хірургічна пр-ка - ПХО рани, широке розкриття рани, видалення сторонніх тіл, забезпечення доброго відтоку, пов'язки з гіпертон р-ном.

11. Ускладнення правця, їх профілактика і лікування.
Ранні: пов'язані з правцем і раневими ускладеннями (пневмонії, викликані поруш вентиляції легень, аспірацією харкотиння у зв'язку з судомами дих м'язів, діафрагми, голосових зв'язок, м'язів глотки, асфіксія). під час судом - розриви мязів, переломи кісток, які діагност пізніше. Боротьба з судомами - наркотики, гексенал, тіопентал натрію, хлоралгідрат в клізмах; нейролептики - аміназин 2,5 % по 4 мл в/м 5 раз на добу + дімедрол 1% 2-3 мл; курареподібні: при небезпеці асфіксії - міорелаксанти короткої дії - 1% дитілін, 2% метенол по 3-3,5 мл; серцеві, спокій.
Пізні: це наслідки - тахікардія, гіпотонія, слабість, контрактури, деформація хребта.

12. Види хірургічних втручань при анаеробній газовій інфекції.
Рання екстренна опреація:
- широке розсічення (лампрасні розрізи); вскриття вогн + висічення некротизов тканин (особливо м'язів)
- ампутація ноги (поки прогресує інтоксикація) гільйотинна, без накладання джгута і швів
- ампутація з розсіченням тільки в запущених випадках.
Післяоперацйна обробка перекисом водню, перманганатом калію, пров'язка з гіпертон натрію хлориду, протигангренозним бактеріофалм + імобілізація.

13. Специфічна і неспецифічна профілактика анаеробної інфекції.
Протигангренозна сироватка: проти cl perfringens - 10000 АО, проти cl oedema - 15000 AO, проти vibrio septicum - 10000 AO, фбо ж полівалентну в/м.
Анаеробний бактеріофаг + діафаг (стрепто-, стафілококкові фаги) + така ж к-ть 0,5% новокаїну - місцева анестезія при обробці рани.
Хірургічна профілактика - своєчасна ХО з розсіченням усіх порожнин і кишень з висіченням нежиттєздатних тканин, видалення забруднених землею сторонніх тіл без накладання швів, нагляд лікаря.

14. Сучасні уявлення про неклостридіальну анаеробну інфекцію. Класифікація, клініка,
Умови патогенності:
- імунна супресія, ЦД, новоутвори, променева і хіміотерапія, наркоманія, алкоголізм
- збудники гнильної інфекції анаероби (B proteus, B patriticum, B coli)
Клініка: 1) спостер при ураженні і роздавленні тканин; 2) без виражених запальних змін 3) гнидбний розпад - виділення гемораг характеру, смердючі (виділ сірководень) 4) навколо рани - набряк, інфільтрація, відшарування епідермісу, болючість по периферії у вигляді кайми 5) лімфангіт, лімфангоїт 6) озноб, Т тіла, L.

15. Спеціальні методи діагностики анаеробної неклостридіальної інфекції.
Мікроскопія нативного матеріалу - в спеціальному розчині фарб по Граму - ч/з 60 хв. грамнегативні палички.
2) Хроматографія - бактерії виділ леткі жирні кислоти, які виявляються приладом
3) гретоскопія

16. Основні принципи лікування неклостридіальної анаеробної інфекції.
1) Розсічення всіх кишень, всіх затьоків, широко відкриту рану дренують з введеням розчинів АБ, неповна ХО рани.
2) АБ - пеніциліни, цефалоспоріни, лінкоміцин.
3) Корекція КОР, ВЕО
4) Детоксикація
5) Корекція гемостазу
6) Антиоксиданти
7) Імунотерапія
8) Радикальна обробка

17. Класифікація ран в залежності від бактеріального забруднення.
1) стафілококові - до 50%;
2) стрептококові
3) Грам (-) - 15 - 20% а) синьогнійна паличка; б) протей; в) клебсієли
4) анаеробна неклостридіальна інфекція
5) анаеробна клостридіальна інфекція
6) пневмокок
7) гонокок
8) колібацілярна.

18. Фази перебігу раневого процесу, Характеристика.
Раневий процес - комплекс біол. явищ в рані і організмі в цілому, які спрямовані на звільнення її від нежиттєздатних клітин і тканин, сторонніх тіл, токсинів і на загоєння рани.
І фаза (фаза запалення, асептичний цитоліз) підготовка до репарації, фаза біологічного очищення, гідрактації, + бак токсемія
ІІ фаза - період попереднього репаративного заміщення. Зараження, нагноєння, дегідратація, заповнення рани грануляцією --2-3 дні - до 12 днів.
ІІІ фаза - остаточна регенерація рубцювання (епітелізація 12-30 діб)
по Кузміну - І фаза, 1 період судинні зміни - проникності судин, гемостатична реакція († медіаторів запалення, набряк)
2 період очищення рани від нежиттєздатних тканин (поліпептичні аміни хемотаксис лейкоцитів фагоцитоз; протеолітичні ферменти очищають рану; аутолізати розпаду тканин, лейкоцити)
ІІ фаза - регенерації лейкоцити, проліферація ендотелію судин, розмноження фібробласті: а)утворення грануляційної тканини; б) епітелізація.
ІІІ фаза реорганізація рубця.

19. Первинна хірургічна обробка ран, етапи проведення, принципи виконання.
1) Розсічення рани і її країв (після обробки 5% йодом навколо рани)
2) видалення некротичної тканини і раньовий детрит ( в межах здорових тканин)
3) заміна інструментів на чисті, білизни, обробка рук хірурга гемостаз ( перев'язка кровоточащих судин)
4) промивання рани антисептиком
5) обколювання рани розчином АБ
6) дренування рани
7) накладання швів (після ПХО ран ніг і тулуба ч/з 12 годин не рекомендується, на голові і шиї загоюються первинними швами після ХО (16-24 год))
8) асептична пов'язка (видалення відокремленої травмованої тканини - розм'яту, просочену кров'ю м'язеву, дрібні кісткові осколки, розкриття кишень, заглибин).

20. Протеолітичні ферменти і сорбенти при лікуванні гнійних ран.
У фазі гідратації показані засоби, здатні лізувати нежиттєздатні тканини. а) трипсин - порошок в амп, флак 0.005; б) хімотрипсин - порошок флак 0.005, 0.01; в) хімопсин - порошок 0,025; 0,05; 0,1 - розч в 10 мл 0,25% новокаїну, змочують стерильні серветки на раневу поверхню.
Рибонуклеаза - порошок 0,01; 0,005 - присипають рану, чи у вигляді р-нів
дезоксирибонуклеаза, колагеназа - флак з порошком по 65 і 162,5 ОД. Розплавлення некрот мас при резорбтивній дії - протизапальний.
Лідаза - ампули 0,1 сухого ферменту, розч в 1 мл 0,5 % новокаїну.
Сорбенти: добрізан, гелевін, целосорб, хороший гемостатик, адсорбує гній.

21. Основні првнципи лікування гнійних ран. Методи дренування в хірургії.
1) Загальні: АБ, імунотерапія, ЕФА; місцево: у ф. гідратації + спокій органу.
2) радикальна ХО з знеболенням і висіченням всіх нежиттєздатних тканин або часткова ХО, коли: а) пошкодж анат утвори, б) хворий не може витримати, бо є анаеробна інф. Видаляють якомога більше некротизованих тканин, створ умов для дренування рани, піідведення медикаментів.
Лікування: де мало таких тканин рану відкритою, без швів. Для зашивання рани - удосконалені методи, обробка пульсуючою струєю Їк-ті м/о; вакуум обробка, УЗ - кавітація (детрукція м/о); лазерна кріохірургія ( Т рідкого азоту)
3) дренування рани
- пасивне за силою ваги - трубка вниз, капілярні властивості, тампон з гіпертон р-ном на 6-12 год.
- активне - вакуум-аспірація, проточно-промивна, по принципу сифона.
4) в І фазі 10% хлорид натрію під пов'язку; а) антисептики (лоргексидин, діоксидин), б) сорбенти (дебрізон, геленін, целосорб); в) протеоліт ферменти, г) в керованому бактерицидному середовищі мазі на поліетиленгліколевій основі (невоміколь, невосін, діоксиколь) - в запальній фазі теж використ, бо поліетиленгліколь в 70 раз бідбше гідрофільний ( всмокт) ніж гіпертон р-н.
5) закриття рани - повне очищення від некрт тканин, яке доповюється ХО чи промивання її ферментами (відсутність запальних ознак по периферії) співставлення тканин, без натягнення.
Методи закриття6 вторинні, пізні шви, ауутодермопластика
6) у ф. грануляції - стимул грануляцій і епітелізації - мазі на основі вазеліну (Вишневського, стрептоцидова, солкосерилова, желе-мазь, на маслі) не заст антисептики.

22. Види швів, покази до їх накладання на рану.
Критерієм є стан рани.
1. Первинний шов - зразу чи після обробки рани ( до грануляцій):
а) зразу після ХО, не затягується, лише ч-з 2-3 дні, коли немає ознак запалення.
б) первинний відстрочений - 4-7 днів до появи грануляцій.
Вторинній ранній - після появи грануляцій в рані. термін - 1 тиждень (10-14 днів)
Вторинній пізній - 3-4 тижні, є рубцювання, їх висікають.

23. Сепсис. Етіологія, патогенез, класифікація. Основні принципи лікування,
- неспецифічна р-ція макроорганізму на дію м/о, яка проникає із зміненою заг неспецифічною р-цією на м/о, немає специф збудника. Збудники: стафіло-, стрептококи, диплококи, протей, синьогнійна п., клострилій, нгеклостриліальна флора. Джерелом інф м.б. зональне вогнище, травма (переохолодження, опіки) Кандиди - блискавичний сепсис.
Патогенез визначається:
1) мікробіологічним фактором (видом, вірулентністю, кількістю, тривалістю дії)
2) вогнищем проникнення бактерій, їх токсинів (відкриті травми,, місцеві гнійні процеси, опер рана, невиявлені вогнища інфекції)
3) реактивністю о-зму.
Класифікація:
І За наявністю вогнища інфекції
- первинний - без вогнища (криптогенний)
- вторинний
ІІ По збуднику: - стрептокок, - стафілокок, - грам (-), E. coli, протей, клостридіальна
ІІІ По джерелу: - раневий, - післяопераційний, - криптогенний, - при внутр захв (пневмонія)
IV По локалізації первинного вогнища:
- гінекологічний, - отогенний, - урологічний, - одонтогенний, -терапевтичний, - травматичний, - хірургічний.
V По клін перебігу: - блискавичний, - гострий, - септичний шок, -підгострий, - рецидивуючий, -хронічний.
VI по фазі розвитку: 1) початкова (токсична), 2) септицемія, 3) септикопіємія
VII По часу розвитку: - ранній, - пізній
VIII По характеру реакцій організму: гіпер-, нормо-, гіпо-, анергічний
ІХ По клін фазам розвитку: 1) фаза навантаження, 2) фаза анаболічна, 3) ф. катаболічна.

24. Програма діагностики хірургічного сепсису.
- загальний аналіз крові (анемія, гіперлейкоцитоз, зсув вліво, анемія)
- загальний аналіз сечі (ознаки ниркової недостатності)
- висівання збудника з крові, чутливість на антибіотики
- висівання збудника з первинного вогнища
- імунограма

25. Основні принципи лікування сепсису,
1) АБ терапія: 2-3 АБ різних груп в/в, внутрартеріально, ендолімфатично, per os, по 3-5 млн кожного
2) лікування первиноого вогнища: адекватна ХО, боротьба з м/о, регенерації (використ гідрофільної мазі неваміколь)
3) боротьба з інтоксикацією: - інфузійна ( 50мл/кг на добу), - гемодез.
4) Симптоматичне лікуваня: форсований діурез, серцеві, дихальні, фізично-дихальна гімнастика)
5) масивні дози віт С, В.
6) імунотерапія: антистафілококова плазма, гама-гллобулін, лейкоцитарна маса, кров)
7) гепарин
8) екстра: гемоплазмофорез, лімфопіосорбція , УФО, лазерне опрмінення крові.
9) ГБО
10) антиферментні (лордокс, контрикал, трасилол).

26. Септичний шок; патогенез, клініка, принципи лікування.
Септ шок гіповолемія в'язкість крові гіперагрегація ДВЗ- с-м Ї фіібриногену, протромбіну. Бурний перебіг з вогнищем інфекції + інтоксикація. Початок: озноб, Т 41, пітливість, зміни псих стану (неспокій, рухове збудження, Ї АТ, олігурія, тахіардія, бліда шкіра, акроціаноз.
Лікуваня:
1) АБ терапія: 2-3 АБ різних груп в/в, внутрартеріально, ендолімфатично, per os, по 3-5 млн кожного
2) лікування первиноого вогнища: адекватна ХО, боротьба з м/о, регенерації (використ гідрофільної мазі неваміколь)
3) боротьба з інтоксикацією: - інфузійна ( 50мл/кг на добу), - гемодез.
4) Симптоматичне лікуваня: форсований діурез, серцеві, дихальні, фізично-дихальна гімнастика)
5) масивні дози віт С, В.
6) імунотерапія: антистафілококова плазма, гама-гллобулін, лейкоцитарна маса, кров)
7) гепарин
8) екстра: гемоплазмофорез, лімфопіосорбція , УФО, лазерне опрмінення крові.
9) ГБО
10) антиферментні (лордокс, контрикал, трасилол).

27. Сучасні методи детоксикації в лікуванні гнійно-септичної патології,
Гемосорбція - кров пропускається ч-з сорбційну колонку.
Плазмофорез - кров поділяють на клітинну і рідку частини ч-з сорбент
УФО крові - 450 мл крові забирають і опромінену повертають індукуються лейкоцити і їх ф-ція.
Ендоваскулярна УФО - ч-з прокол в судині електрофорез.

28. Методи гнотобіології в лікуванні гнійно-септичної патології.
Метод лікування в безмікробному середовищі подача стерильного повітря ч-з фільтр у мішок, який оточує рану. Після трансплантації знову поміщаємо в абактерійе середовище.

29. Опіковий шок, патогенез, клініка, принципи лікування.
Розвивається у зв'язку з подразненям великої к-сті нервових елементів обширної площі ураження. Важливе значення має плазмовтрата і токсемія продуктами розпаду тканин. Пізніше - пригнічення, свідомість збережена, шкіра блідо-сіра, вкрита холодним потом, очі запалі, ніс загострений. Ї Т тіла, пульс 120-130, АТ - 70-80. Дихання часте, олігурія. Триває до 3-х діб.
Лікування:
1) морфін; 10 мл 1% новокаїну на фізрозчині в/в, протиправцеву сироватку за Безредко
2) нормалізація гемодинаміки, обміну (розчинг сухої вітамінізованої плазми - 400 мл, кров - 100-400 мл, поліглюкін, фізрозчин5% глюкоза, новокаїн, киснева терапія + проф ін'єкції АБ.

30. Лікування опікової хвороби в залежності від стадії.
Протиправцева сироватка.
Протишокові заходи: 1% - 1 мл морфін, 2% омнопон, серцеві, 250-500 мл крові, 250-700 мл плазми, 500-1000 мл поліглюкіну (к-ть розчину = маса Хпллоща опіку/2). Враховують показники Hb, Hc,, діурез, + інгаляція зволоженим О2, для профілактики інфекції - АБ. Після виведення з шоку обробка опікової поверхні р-ном преманганату К, спиртом, 1% зеленкою. Зрізують пухирі, мазь фастин, синтоміцинова, пеніцилінова, Вишневського.
В п-д токсемії, септикотоксемії - переливання крові 150-300 мл 2 рази на тиждень, гемодез, реополіглюкін, в/в бензилпеніцилін 30-40 млн/добу, сульфадіпірідазин 5%-20,0. Дієта - енергетично цінна, вітаміни. Для прискорення регенерації - УФО, повторні переливання крові, віт, для проф-ки контрактур - ЛФК.

31. Методи визначення площі і глибини опіків.
Правило "9" Уоллеса: площа голови і шиї 9% тіла, рук - 9%, пер і зад поверхня тулуба - по 18%, ноги - 18%, промежина 1%.
Правило долоні - її площа = 1,1% площі тіла.
Правило Поспеннікова - середня площа тіла = 16000 см2. а основі цієї величии складені таблиці, запропоновані схеми контурів тіла.
І ст - еритема
ІІ ст - + пухирі
ІІІа ст - частковий некроз, не захоплює росткового шару
ІІІб ст - повний некроз шкіри
IV ст - за межі шкіри на різну глибину.

32. Місцеве лікування глибоких опіків, методи пересадки шкіри.
При опіку ІІІа ст можливе самостійне загоєння.
При ІІІб-IV ст некректомія (4 день опіку), на рану наклад пов'язку з АБ, протеоліт ферменти. На 7-8 день ранева поверхня очищається , вкривається здоровими грануляціями, стає готовою до пластики.
Пластика на 2-3 тиждень. аутопластика (власна), ггомо-, ізоауто- кровні родичі, гетеропластика - тварини. Алло- в межах виду, ксено- від тварини.

33. Електроопік, механізм дії електричного струму на організм, особливості лікування.
М-зм дії - значна зміна структури нервових клітин; розриви , скручування м'язевих волокон;
- глибокі зміни стінок судин, набряк, крововиливи в серцевмй м'яз
- гіперемія, крововиливи у багатьох органах.
Клініка - "знаки струму" - іноді сірі круглі плями, іноді щільні, підняті над шкірою сухі ділянки. Малоболючі, навколомайже немає запальної р-ці. У важких випадках - обвуглювання, кістки плавляться.
Лікування:
- при необхідності - ШВЛ, ЗМС
- протишокова терапія
- місцево - як при опіках.

34. Клінічна характеристика фаз травматичного шоку. Шоковий індекс.
Розвивається у зв'язку з подразненям великої к-сті нервових елементів. Плазмовтрата і токсемія продуктами розпаду тканин. Пізніше - пригнічення, свідомість збережена, шкіра блідо-сіра, вкрита холодним потом, очі запалі, ніс загострений. Ї Т тіла, пульс 120-130, АТ - 70-80. Дихання часте, олігурія. Триває до 3-х діб.
Шоковий індекс = ЧСС/систолічний АТ = 0,5.
ШІ = 1 - стан загрозливий, шок середньої важкості, крововтрата = 20-30 % ОЦК
ШІ більше 1 - стан важкий, крововтрата 30-50% ОЦК
Лікування:
1) морфін; 10 мл 1% новокаїну на фізрозчині в/в, протиправцеву сироватку за Безредко
2) нормалізація гемодинаміки, обміну (розчинг сухої вітамінізованої плазми - 400 мл, кров - 100-400 мл, поліглюкін, фізрозчин5% глюкоза, новокаїн, киснева терапія + проф ін'єкції АБ.

35. Програма діагностики травматичного шоку.
Анамнез - травма.
І ст - бліда, холодна, волога шкіра, пульс норма або †, АТ норма або Ї, ЧД.
ІІ ст - "шокова нирка", ціаноз кінцівок, ЧСС, Ї АТ, загальмованість.
ІІІ ст - внутрісудинне дисеміноване згортання, сірий колір лиця, кінцівок, нитковидний пульс, Ї АТ, часте поверхневе дихання, розширення зіниць, різке сповільнення р-ції.
Передагонія - визначається пульсація великих судин, АТ не визначається, без свідомості.
Агонія - дихання Чейн-Стокса, момовільний сечопуск, дефекація.
Клінічна смерть.

36. Патогенез синдрому довготривалого здавлення.
1) больове подразнення, що викликане порушенням координаційних процесів збудження і гальмування ЦНС
2) травматична токсемія, зумовлена всмоктуванням продуктів розпаду з пошкоджених м'язів
3) плазмовтрата, що виникає вторинно в результаті масивного набряку кінцівок.
Це все порушує д-сть органів дихання, про що свідчиь рефлекторний спазм судин, припинення сечовиділення, згущення крові, Ї стійкості до крововтрати.

37. Перша допомога і основні принципи лікування синдрому довготривалого вдавлення.
- перед звільненням кінціви джгут вище місця здавлення
- холод до кінцівки
- іммобілізація кінцівки
- знеболення
- введення перорально АБ
- туге бинтування кінцівки
Принципи лікування: - відновлення ОЦК (кров не переливають)
- боротьба з ацидозом - 4% гідрокарбонат Na
- зняття спазму судин кіркового шару нирок - 300 мл 0,1% новокаїну
- сечогінні
- при показах ХО рани
- протиправцевий анатоксин 0,5 мл, пенніцилін.

38. Синдром позиційного здавлення. Етіологія, патогенез, клінічне протікання, лікування.
Різновид СДТЗ, в результаті здавлення кінцівки власним тулубом, або зависання її на рівні колінного, плечового суглобів ефект джгута ішемія м'язів.
1) больове подразнення, що викликане порушенням координаційних процесів збудження і гальмування ЦНС
2) травматична токсемія, зумовлена всмоктуванням продуктів розпаду з пошкоджених м'язів
3) плазмовтрата, що виникає вторинно в результаті масивного набряку кінцівок.
Це все порушує д-сть органів дихання, про що свідчиь рефлекторний спазм судин, припинення сечовиділення, згущення крові, Ї стійкості до крововтрати.
- перед звільненням кінціви джгут вище місця здавлення
- холод до кінцівки
- іммобілізація кінцівки
- знеболення
- введення перорально АБ
- туге бинтування кінцівки
Принципи лікування: - відновлення ОЦК (кров не переливають)
- боротьба з ацидозом - 4% гідрокарбонат Na
- зняття спазму судин кіркового шару нирок - 300 мл 0,1% новокаїну
- сечогінні
- при показах ХО рани
- протиправцевий анатоксин 0,5 мл, пенніцилін.

39. Діагностична програма при закритій травмі живота. Лікувальна тактика.
- Анамнез - травмв, удар в живіт
- Клініка - сильні болі по всьому животі, максимум в проекції ураженогно органу, напруження м'язів черевної стінки. Загальний стан важкий: блідість, холодний піт, ЧСС, напружена нерухомість в положенні лежачи, розвивається шок або анемія. При пошкодженні пвренхіматозних органів - внутрішня кровотеча анемія. Розрив порожнистого органу перитоніт.
Лабораторно - анемія або лейкоцитоз, підвищення ШОЕ.
Рентген черевної порожнини
Лапароскопія
Лікувальна тактика: негайне оперативне лікування: - зупинка кровотечі,
- ушивання органу
- ревізія черевної порожнини.

40. Закрита черепномозкова травма. Діагностика, лікувальна тактика.
1) струс мозку
2) забій
3) здавлення
4) переломи склепіння і основи черепа.
Струс мозку.
- втрата свідомості
- ретроградна амнезія. Головокружіння, головні болі, нудота, блювота, шум в вухах, звуження зіниць, Ї ЧСС. При тривалій втраті свідомості - поверхневе дихання, Ї ЧСС, вузькі зіниці, відсутні рефлекси.
Лікування: - ліжковий режим
- дегідратація (гіпертонічні розчини, сечогінні).
Забій мозку.- порушення цілісності мозкової речовини на обмеженій ділянці.
1) загальномозкові симптоми - як при струсі
2) Т
3) вогнищеві симптоми - порушення чутливості, рухів, міміки, мови.
Лікування: див попередне.
Здавлення мозку - кров'ю при внутрішньочерепних кровотечах і кістками при переломах.
1) наявність "світлого проміжку"
2) загальні симптоми - головний біль, нудота, блювота, втрата свідомості, порушення дихання.
3) вогнищеві симптоми - парези, паралічі.
Підтвердження: спиномозкова пункція, рентген кісток черепа.
Лікуванння: трепанація черепа для видалення гематоми і перев'язки судин. В післяопераційному періоді - дегідратаційна терапія, спокій.

41. Здавлення мозку. Причини, принципи лікування.
Здавлення мозку - кров'ю при внутрішньочерепних кровотечах і кістками при переломах.
1) наявність "світлого проміжку"
2) загальні симптоми - головний біль, нудота, блювота, втрата свідомості, порушення дихання.
3) вогнищеві симптоми - парези, паралічі.
Підтвердження: спиномозкова пункція, рентген кісток черепа.
Лікуванння: трепанація черепа для видалення гематоми і перев'язки судин. В післяопераційному періоді - дегідратаційна терапія, спокій.

42. Етіологія і класифікація нориць, принципи їх лікування.
Нориці- вузький канал з грануляціями або епітелієм, який з'єднує орган або порожнину з поверхнею тіла. Причини: запалення, пухлини, чужерідні тіла, травма, вади розвитку, порушення трофіки.
Класифікація:
І по походженню
- вроджені (бокові нориці шиї, нориці пупка)
- набуті а) викликані патологічним процесом, б) створені оперативним шляхом.
ІІ по відношенню до зовнішнього середовища - зовнішні
- внутрішні
- зовнішніх м'яких тканин і кісток
ІІІ по будові - гранулюючі
- епітелізовані
- губовидні - епітелій слизової зразу переходить на шкіру (без каналу нориці)
IV по характеру виділення: сечові, слинні, калові, лікворні, гнійні, слизисті.
Принципи лікуванння: - при гранулюючих - ліквідація вогнища запалення і створення відтоку раневого вмісту по-за ходом нориці.
- епітелізовані - ліквідація вогнища інфекції, повне видалення епітелію норицевлгл ходу.
- губовидні - радикальна операція.

43. Характеристика коагуляційного і колікваційного некрозу, сухої і вологої гангрени, хірургічна тактика.
- Ковгуляційний некроз розвивається приссухій гангрені - повільно прогрусуюче порушення кровобігу у виснажених, зневоднених хворих. Відбувається коагуляційний некроз з розпадом ядер клітин, еритроцитів, лейкоцитів, згортанням білків плазми. Тканини висихають, зморщують, муміфікуються, ущільнюються, стають коричневими або чорними з синюжним відтінком. На межі здорових і мертвих тканин з саом утворюєть демаркаційний вал. Розпаду тканин немає, нема інтоксикації.
Лікування: операція може бути відкладена до появи демаркаційного валу.
- Волога гангрена - розвивається при швидкому прушенні кровообігу у повних, пастозних хворих. Омертвілі ткканини піддають гнильному розпаду, розвиваєть важка інтоксикація. Швидко поширюється. Тканини, що розпадають, перетворюютьсяв злвонну масу брудного сіро-зеленого кольору. Демаркаційний вал не встигає розвинутись.
Лікування: показана рання ампутація.

44. Пролежні. Етіологія класифікація, профілактика і лікування.
Причини: - ішемія, - нейротрофічні зміни тканин.
Класифікація:
1) екзогенні - викликають механічними факторами. Усунення причин веде до розвитку репаративни процесів.
2) ендогенні - розв при порушенні життєдіяльності органа, заживають при покращенні стану органів.
Лікування: - усунення причин
- туалет шкіри навколо пролежнів
- відтік вмісту в пов'язку
- після утворення грануляцій перехід на мазеву повязку (припікання ляпісом)
- захисних сил о-зму
Оперативно - видалення некротичних мас, закриття дефекту.
Профілактика: - попередження тривалого тиснення
- догляд за хворим
- розтирання шкіри (протирання спиртом).

45. Етіологія і патогенез трофічних виразок, принципи лікування.
Причини: - розлади крово- і лімфообігу (емболії, тромбози, тромбофлебіти)
- зміни стінок судинпри атеросклерозі, х-бі Рейно
- тривалі пошкодження
- інфекції
- розладжи обміну (ЦД)
- трофічні розлади
- виразкування пухлин.
Особливо неблагоприємні умови створюються в тканинах з порушенням інервації, порушенням обміну речовин. При тривалому тисненні виразки утворюють по типу пролежнів. При варикозі порушення відтоку крові застій крові гіпоксемія тканин порушення ОР некроз тканин.
Лікування: - усунення причини
Консервативне: - ліжковий режим
- туалет шкіри навколо рани
- забезпечення відтоку вмісту рани, м.б. застосовані протеолітичні ферменти
- мазеві пов'язки
- перев'зки ч-з 4-6 днів
- кінцівку імобілізуютюь
- активація хахисних сил о-зму.
Оперативно: вивільнення виразки від патологічного вмісту
- закриття дефекту.

46. Ерізепелоїд. Клініка, діагностика, лікування.
З 1 дня захворювання, на тильній поверхні пальця - болюча, сербляча рожево-червона припухлість, різко відмедована від здорової шкіри. Ч-з 5-6 днів - пляма багрово-червона, свербить.Ч-з 2-3 тижні - хворотній розвиток. М.б. лімфаденіт, лімфангіт. Артрити міжфалангових суглобів, заг стан не порушений.
Лікування:
Пенніцилін по 500 тис 6 разів/день
- імобілізація кисті
- мазеві пов'язки
- специфічна сироватка.

47. Бешиха. Клініка, діагностика, лікування.
Заг с-ми - заг слабість, головний біль, Т, нудота, блювота, ЧСС, †ЧД. Ї апетиту, з'являється безсоння, закрепи, олігурія.
Місцеві с-ми - пекучий біль, відчуття жару в уражаній ділянці, яскраво-червона пляма з чіткими неврівними краями "географічна карта". Шкіра набрякла, гаряча, болюча по периферії. М.б. відшарування епідермісу з утворенням буля.
Діагностика: - клініка
- лабораторно (анемія, лейкоцитоз, в сечі еритроцити, лейкоцити, циліндри).
Лікування: АБ, сульфаніламіди, опромінення УФО.

48. Карбункул. Клініка, діагностика, методи хірургічного лікування.
Це запалення декількох волосяних мішечків і сальних залоз.
Клініка: невеликий запальний інфільтрат з поверхневою припухлістю, що в розмірі. Виникають різкі болі при пальпації, самостійні розпираючі болі. Шкіра багрова , набрякла, напружена. Утворюється декілька отворів , ч-з які видно некроз. Отвори зливаються, ч-з нього витікає гніний вміст. Т до 40° С, значна інтоксикація. ПРи віділенні гною - с-ми Ї, рана виповнюється грануляціями.
Лікування: - госпіталізація.
- обколювання АБ, в/м АБ.
- СА всередину
оперативне лікування + висікання некротичних мас, тампонування рани.

49. Фурункул та карбункул обличчя. Особливості тактики лікування.
Це запалення волосяного фолікула, утворюється пустула з запальним інфільтратом, що і стає у вигляді конуса. Шкіра червона, болюча. На верхівці інфільтрату гній + чорна точка в центрі. Інфільтрат прориває підсихає на 3-7 добу, некротичні маси відходять у вигляді стержня. Рана очищаєть, заповнюється грануляціями.
В діл лиця фурункули супроводжують вираженим набряком Добра судинна сітка сприяє швидкому поширенню інфекції.
Лікування: Забароняється видавлювати, масажувати лице
- рання і масивна АБ терапія
- пов'язки не застосовують
Оперативно не застосовують, лише в важких випадках.

50. Гідраденіт. Патогенез, клініка, методи лікування.
Гнійне запалення потових з-з, локалізують в підпаховій ямці, рідше - в паховій та перианальній діл. В глибині п/ш клітковини з'являється болючий вузлик. З часом поверхня нерівна, багряно-червона. Прирозплавленні інфільтрату флюктуація і ч-з невеликий отвфір, що утворився, виділяється густий гній. Тривалість 10-15 днів.
Лікування:
1) Загальне - АБ, СА, нітрофуранові, аутогемотерапія.
2) Специфічнеи - стафілоанатоксин.
3) Місцеве - сухе тепло, УВЧ-терапія, солюкс.
4) Хірургічне - невелеликий розріз.

51. Абсцес та флегмона. Клініка, діагностика, класифікація, лікування.
Абсцесс - обмежене накопичення гною в тканинах і органах. Над абсцесом - припухлість, гіперемія шкіри, + с-м флюктуації.
Лікування: - АБ
- при невеликому - пункція з відсмоктуванням вмісту і введенням АБ
- вскриття абсцесу, порожнину осушують тампонами. Промивають Н2О2, протеолітичними ферментами, вводять тампони з гіпертонічним р-ном хлориду натрію.
Флегмона - гостре гнійне розлите запалення клітковини.
Класифікація:
1) Серозна
2) Гнійна
3) Гнійно-геморагічна
4) Гнилістна
По локалізації:
1) епіфасціальна
2) субфасціальна
Клініка: швидка поява і поширення припухлості, почервоніння, болючість, Т, порушення ф-ції ураженої чатсини тіла. Далі - прпухлість інфільтрат розм'якшення флюктуація.
Лікування: - АБ
- при невеликому - пункція з відсмоктуванням вмісту і введенням АБ
- вскриття абсцесу, порожнину осушують тампонами. Промивають Н2О2, протеолітичними ферментами, вводять тампони з гіпертонічним р-ном хлориду натрію.

52. Лімфангоіт, лімфаденіт, аденофлегмона. Етіологія, діагностика, лікування.
З'являються при наявності гнійних вогнищ.
Лімфангоїт - інтенсине почервоніння шкіри, при поширенні на великі судини - червоні болючі щільні смуги, які йдуть в підпахову або пахову діл.
Лікування направлене на усунення первинного вогнища.
Лімфаденіт - при ранньому зникненні первинного вогнища гіперемія зникає, ексудат розсмоктується, л/в Ї. При гнійному лімфаденіті розвивається гнійне розплавлення л/в. Якщо в гнійний процес втягнута капсула л/в і оточуючі тканини розвивається аденофлегмона.
Лікування - вплив на первинне вогнище (АБ, СА), опірності о-зму.
Хірургічне - всриття, дренування первинного вогнища і лімфаденіту.

53. Гострий мастит. Клініка, класифікація, діагностика, лікування.
По локалізації:
- субареолярний
- інтрамамарний
- ретромамарний абсцесс.
По фазах:
1) серозна - Т, болі в молочній з-зі, об'єктивно - †, болючість, припухлість.
2) інфільтративна - молочної з-зи, шуіра червоніє, пальпаторно болюча, пропальповується інфільтрат. Заг с-ми - головний біль, безсоння, лейкоцитоз, ШОЕ.
3) флегмонозна - погіршення заг стану, Т 39-40° С, септичні явища. Молочна залоза †, гіперемована, блискуча, розширення поверхневих вен, лімфаденіт, сосок втягнутий, флюктуація в декількох місцях.
4) гангренозна - дуже важкий стан.
Лікування: - попередження застоюмолока
- підвішуюча пов'язка на молочну з-зу
- АБ, СА
- пеніцилін-новонаїнова блокада в ретромамарному просторі. При абсцедуючій формі - хірургічне лікування - радіальний розріз на 2-3 см від соска, дренування рани.

54. Клініка, діагностика, лікування сухожильного, кісткового панарицію, пандактиліт.
- Сухожильний (тендовагініт) - 2, 3, 4 пальців - опухання, зігнуте положення, обмеження активності,сильні болі при рухах, недомагання, Т , з 1 і 5 пальця процес переходить на долоню.
Лікування: - пункція сухожильної піхви з послідуючим введення АБ.
Оперативно - 2 розрізи по боках пальця з дренуваням.
- Кістковий - біль, припухлість, обмеження рухомості пальця, Т, колбоподібне поттовщення нігевої фаланги, при пальпації пуговчатим зондом - болючість на всьому протязі.
Ренген - деструктивні зміни в фалангах ч-з 10-14 днів після початку захв.
Лікування: АБ + новокаїнова футлярна блокада.
Ч-з 2 доби - операція під анестезією по Оберсту-Лукашевичу на нігтьовій фаланзі - півмісяцевий розріз. Дренування рани.
- Пандактиліт - запалення всіх тканин пальця. З'являютьсямножинні нориці, ч-з які виділяються некротизовані маси. Палець набуванє неправильної форми: в об'ємі, набряклий, шкіра ціанотична, рухи відсутні.
Лікування: ампутація.

55. Флегмони кисті. Класифікація, клініка, ля^ваиня.
Класифікація по локалізації:
1) мііжпальцеві
2) простору тенара і гіпотенара
3) центральні або мекдіальні
4) преапоневротичні
5) субапоневротичні
6) У-подібні флегмони кисті і пердпліччя
7) тильної поверхні кисті.
Клініка:
1) поверхневі - припухлість, почервоніння, біль.
2) міжпальцеві - локальний біль, набряк і гіперемія, відстані між пальцями, зміна пальців, порушення ф-ції
3) флегмона тенара - округлий набряк ділянки тенара, перифокальний набряк простору зі сторони тилу кисті, гіперемія і гострий біль.
4) серединна - різеий біль, Т, інтоксикація, напружений набряк долоні, виражений набряк кисті, згинання пальців.
5) У-подібний - різкий набряк всієї кисті, різкий біль, Т, пальці зігнуті, часто поширюється на передпліччя і плече.
Лікування - оперативне.

56. Варіанти перебігу гострого гематогенного остеомеліту, методи ранньої діагностики.
1) абсцесс Броді - утворення в кістці порження, яке містить гній, відділяється від решти сп/тк капсулою, потовщеними кістковими валиками.
2) альбумінозний остеомієліт Оллє - багатий білками ексудат не перетворюєтьсяв гній, а запальний процес зупиняється на стадії серозного запалення. Супроводжується утворенням малих секвестрів.
3) склерозуючий остеомієліт Гарре - процес доходить до гнійного запалення, але не супроводжується омертвінням клітин. Розвивається склероз кістки в тілі і діафізі за рахунок потовщення кісткової тканини, облітерується кістковий канал і кровоносні судини.
Д-ка:
1) методична пальпація
2) місцеві зміни - локальний біль, зміни шкіри, флюктуація.

57. Діагноз та лікування гострого гематогенного остеомеліту.
Остеомієліт по походженню: гематогенний, вогнепальний.
Клініка: гострий біль, ломота в суглобах, болючість м'язів, Т, заг слабість, потьмарення свідомості, судоми, Ї апетиту, лице бліде, очі запалі, ціаноз, ЧСС, Ї АТ, ЧД, печінки і селезінки, Ї діурез. Сильні рвучі болі в місці ураження, пальпація болюча.
Лікування: - АБ для заг застосуваня.
- імобілізація
- оперативне лікування: а) вскриття флегмони, б) розсічення надкісниці, в) трепанація кістково-мозкової порожнини, г) секвестротомія, д) піднадкіснична резекція кістки, е) ампутація.

58. Первинно-хронічні форми остеомієліту. Клініка, діагностика, лікування.
1) абсцесс Броді - утворення в кістці порження, яке містить гній, відділяється від решти сп/тк капсулою, потовщеними кістковими валиками.
2) альбумінозний остеомієліт Оллє - багатий білками ексудат не перетворюєтьсяв гній, а запальний процес зупиняється на стадії серозного запалення. Супроводжується утворенням малих секвестрів.
3) склерозуючий остеомієліт Гарре - процес доходить до гнійного запалення, але не супроводжується омертвінням клітин. Розвивається склероз кістки в тілі і діафізі за рахунок потовщення кісткової тканини, облітерується кістковий канал і кровоносні судини.
- Форми: септична, атипова, стерта.
Раптове Т до 40° С, озноб, втрата свідомості, марення, ЧСС, ЇАТ, поверхневе дихання, язик сухий, геморагічна висипка, печінки і селезінки. Місцеві прояви прижиттєво не діагностуються
Д-ка: клініка, рентген, бактеріологічне дослідження гною.

59. Диференціальна діагностика хронічного остеомієліту і туберкульозу кісток і суглобів.
1) анамнез
2) рентгенографія в 2 проекція
3) бактеріологічне дослідження
4) клініка
5) при туберкульозі Ї імунітет
6) гострий перебіг
7) швидка дестукція
8) відсутні місцеві с-ми
9) виражена інтоксикація
10 локальна болючість.

60. Кровотечі . Етіологія, класифікація.
Етіологія: 1) травма, 2) аррозія судин при захві гнійних процесах, 3) АТ, 4) Їатмосферного тиску.
Класифікація:
І Анатомічна:
- артеріальні
- венозні
- капілярні
- паренхіматозні
ІІ По причинах:
- механічні
- нейротрофічні
- природні
ІІІ По клініці:
- зовнішні
- внутрішні
- скриті
IV По часу:
- первинні
- ранні вторинні (дорозвитку інфекції в рані)
- пізні вторинні.

61. Загальна характеристика внутрішніх кровотеч. Причини виникнення.
Заг с-ми: гостра анемія, непритомність.
Місеві: а) пораження черепа - с-ми здавлення мозку
б) в плевральній порожнині - здавлення легенів задишка обмеження екскурсії грудної клітки, тупість, відсутність дихання, кров при пункції.
в) гемоперитонеум - с-ми подразнення очеревини, притуплення перкуторного звуку у відлогих місцях.
г) гемоперикард - розмірів серцевої тупості, ослаблення серцевої д-сті, ціаноз, венозного тиску.
д) в суглобах - об'єму суглоьа, болючість при рухах і пальпації, с-м флюктуації.

62. Діагностика ступені важкості крововтрати.
І ст невелика (помірна) - ОЦК Ї на 20% (1л), ЧСС 90-100, АТ 90-100 мм рт. ст., еритр 3,5, гемоглобін 100, Нс 0,35 заг стан задовільний
ІІ ст середня (декомпенсований шок) - ОЦК Ї на 30% (1,5л), ЧСС 120-130, АТ 80-90, еритр 2,5 гемоглобін 80-90, Нс 0,25, заг стан важкий, блідість, гіпоксія, ціаноз, головокружіння.
ІІІ ст велика (масивна) - важкий декомпенсований шок - ОЦК Ї більше 30% (1,5-2,5л), ЧСС 140, АТ 50-60, еритр менше 2,5, Нс <0.25 Hb <80, свідомість затьмарена, передагональний стан, різко Ї централдьний венозний тиск.

Насколько материал оказался Вам полезным?
Текущий рейтинг: 4.6/7 голосов

Добавил(а): nmu | 23.02.2012 | Просмотров: 6360 | Загрузок: 967
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Объявления на сайте
Новости на сайте
Продажа литературы на сайте
Медицинские выставки 2015
Статистика
Rambler's Top100 Союз образовательных сайтов
Яндекс.Метрика


Онлайн всего: 11
Гостей: 11
Пользователей: 0

Пользователи on-line:

География посетителей сайта
Copyright cтуденты НМУ © 2016