Мобильная версия | RSS
Счастливый Вы человек, Гость!
Вход | Регистрация
Меню сайта
Разделы
Общая хирургия [17]
Факультетская хирургия [1]
Госпитальная хирургия [9]
Оперативная хирургия и топографическая анатомия [8]
Военно-полевая хирургия [4]
Записи в дневниках
Народный опрос
Как у студента обстоят дела с подработкой?
Всего ответов: 4051
Форма входа
Неофициальный сайт студентов
НМУ имени А. А. Богомольца
Главная » Файлы » Хирургия » Общая хирургия

Антисептика. Догляд за хворими з гнійною патологією (методичка, )

[ Скачать с сайта (45.2Kb) ] 13.11.2008, 18:55
© Кафедра загальної хірургії №2 з курсом ВПХ. 2007

[На сторінці текст подано не увесь! Дивіться архів.]

Антисептика - це сукупність методів, які направлені на знищення чи ослаблення життєдіяльності мікроорганізмів у рані, тканинах і порожнинах людського тіла з метою попередження або лікування хірургічної інфекції.

Джерела та шляхи поширення хірургічної інфекції. Екзогенною інфекцією вважається інфекція, що попадає в рану із зовнішнього середовища: а) з повітря - повітряна інфекція; б) із бризами слини чи інших рідин - крапельна інфекція (іноді поєднуються в один вид - повітряно-крапельна інфекція); в) з предметів, що стикаються з ранню - контактна інфекція, г) із предметів, що залишаються в рані (шви, дренажі, металеві стрижні, штучні клапани серця і т.д.) - імплантаційна інфекція.

Потраплення патогенних мікроорганізмів від хворого до хворого позначається як перехресна інфекція. Ендогенною вважається інфекція, що знаходиться усередині організму чи на його покровах. Ендогенна інфекція попадає в рану безпосередньо (контактна) або по судинних шляхах (лімфогенна чи гематогенна). Основними вогнищами ендогенної інфекції є: запальні процеси шкіри (фурункули, карбункули, піодермії, екзема, тощо); осередкова інфекція ШКТ (карієс зубів, гінгівіти, холецистити, холангіти, панкреатити, тощо); інфекція дихальних шляхів (сінусити, трахеїти, бронхіти, бронхоектатична хвороба); інфекція урогенітальних шляхів (пієліти, цистіти, простатити, уретрити, сальпінгооофорити); вогнища криптогенної інфекції.

Боротьба з мікрофлорою на шляхах повітряного інфікування. При відсутності централізованої системи очищення повітря від пилу і мікробів можуть бути використані спеціальні пересувні очисники повітря. За 15 хвилин роботи апарата кількість мікробів в операційній зменшується в 7-10 раз. Кратність повітряобміну в операційній при використанні активно-пасивної вентиляції повинна бути не менше 6-8, а при кондиціонуванні повітря – 10. Боротьба з мікрофлорою на етапах контактного інфікування рани. Для попередження контактного інфікування необхідно досягти стерильності всього, що буде стикатися з раною Це досягається стерилізацією операційної білизни, перев'язочного і шовного матеріалу, рукавичок, інструментів, обробкою рук хірурга та операційного поля. Стерилізація шовного матеріалу спрямована на профілактику як контактного так і імплантаційного інфікування рани.

Профілактика імплантаційного інфікування рани. Найбільше значення у виникненні імплантаційної інфекції має шовний матеріал. Нагноєння рани відбувається значно рідше при використанні шовних матеріалів, що володіють антимікробною активністю за рахунок введених у їх структуру протимікробних препаратів (летилан-лавсанові, фторлопові, ацетатні й інші нитки, що містять нітрофуранові препарати, антибіотики, тощо).

Приготування дезинфікуючих розчинів та підготовка до утилізації

використаного матеріалу. Дезинфікуючі розчини готують до використання безпосередньо перед самою процедурою. Розчинення здійснюють водою до відповідного відсоткового співвідношення, яке відповідає інструкціям та настановам наказу №720.Знезаражування відпрацьованого матеріалу відбувається шляхом занурення останнього в 0,2% р-н хлорантаїну на 1 годину, в подальшому з віджиманням та складанням в поліетиленовий пакет. Реєстрація процедури здійснюється в зошиті утилізації матеріалу у муфельній печі. Відпрацьована рідина знезаражується шляхом розчинення 2 г хлорантаїну на 1 літр рідини з експозицією в 1 годину. Після цього вміст виливається у каналізацію. Ємкість знезаражується 0,2% р-ном хлорантаїна при експозиції 1,5 години.

Особливості роботи гнійної перев’язочної – обробка гнійної рани.

Розкладка на операційному столі салфеток, тампонів, полосок. Перед виконанням перев’язок заготовлюється 10% розчин натрію хлориду, дренажні трубки, бинти, пінцети, ножиці, гумові рукавички, 1% р-н йоду, 96% р-ну етилового спирту, липкий пластир та інше. У правильній послідовності надівається стерильний халат, та рукавички. На відстані від рани розрізається гнійна брудна пов’язка. Після відмочування розчином перманганату калію нижніх шарів пов’язки, остання знімається за допомогою пінцета. Марлевими салфетками з країв рани гнійний вміст забирається. Шкіра країв рани обробляється розчинами антисептиків(1% р-ном йодонату, 96% р-ном етилового спирту і др..) Промивається рана розчином №5 пероксиду водню або фурациліну 1:5000, осушується, ножицями висікаються некротичні тканини. Чергова заміна стерильного пінцета. Накладання на рану стерильним пінцетом серветки змоченої гіпертонічним розчином , при необхідності перед цим виконується дренування гнійної рани. Накладання зверху чистих серветок, та фіксація їх турами бинтів, або лейкопластиром. Використане обладнання піддається обов’язково дезинфекції.

Методи сучасної антисептики, їх характеристика.

Розрізняють механічну, фізичну, хімічну і біологічну антисептику . В основі механічної лежить хірургічна обробка рани. В операційній висікають краї, стінки і дно з метою видалення мертвих і нежиттєздатних тканин разом з мікрофлорою.

Методи фізичної антисептики основані на використанні законів

капілярності,гігроскопічності, дифузії, осмосу та інш. Шляхом дренування ран та гнійних осередків створюються умови для відтоку вмісту на зовні. В якості дренажа для лікування ран використовують марлеві тампони, які завдяки своїй гігроскопічності всмоктують у себе кров, гній, ексудат. Для підвищення дренуючи властивостй пов’язки тампони змочують гіпертонічним розчином (10% натріюхлориду) . Дренування можна виконувати також за допомогою резинових і поліхлорвінілових трубок . Ультразвук низької частоти проявляє як фізичні так і хімічні властивості. Лазерне випромінювання малої потужності володіє бактеріоцидним ефектом та не визиває пошкоджуючої дії на тканини.

Хімічна антисептика – це використання хімічних речовин для боротьби з інфекцією в рані , вогнищі запалення. Рознізняють групи хімічних сполук.

1. Похідні нітрофурана. Розчин фурациліна 1: 5000, фурагін 0,1% р-н .

2. Група кислот. Борна кислота 2-3% розчин, саліцилова кислота 1-2% спиртовий розчин.

3. Окислювачі. Розчин перекисю водню 3%, калію перманганату 0,1 – 5%.

4. Барвники. Бриліантовий зелений 1-2% розчин, метиленовий синій 1-2% розчин.

5. Детергенти. Хлоргексидин використовують у концентрації 1:400, 1:1000 .

6. Галоїди. Р-н йоду спиртовий 1-5%, йодонат та йодопірон використовують 1% р-н, хлорамін 2-10% р-н.

7. Спирти. Етиловий спирт 70-95% р-н.

8. Солі важких металів. 1- 3% розчин протарголу, 0,2-1% розчин коларголу, 1-5% р-н нітрату срібла.

Біологічна антисептика – це препарати біологічного походження. Антибіотики пеніцилінового ряду, цефалоспорини, аміноглікозиди, макроліди, та інш. Ферментні препарати протеолітичної дії – терилітин, стерптокіназа, трипсин, хімотрипсин. Бактеріофаги та імунні засоби – анатоксини, гамаглобуліни, сироватки .

Санітарно-гігієнічний режим для хворих з анаеробною інфекцією.

Для лікування хворих з анаеробною інфекцією виділяється окрема палата, по можливості з спеціальним входом. При госпіталізації та після виписки все приміщення та предмети побуту протирають 6% р-ном перекисі водню з 0,5 % миючим розчином. Ліжко заправляють білизною, що пройшла камерну дезобробку по режиму для спорових форм бактерій. Брудну білизну знезаражують шляхом замочування та кип’ятіння у 2% р- ні кальцинованої соди на протязі 2 годин з моменту закипання. Прибирання палати здійснюють не менше 2 рази на добу вологим способом з використанням 6% р-ну перекисі водню і 0,5% миючого засобу. Персонал перев’язочної перед виконанням перев’язки одіває халат, бахали, маску, клейончатий фартух. Використаній перевязочний матеріал збирають у спеціальний бікс, автоклавують на протязі 20 хвилин і знищують. Після виконання операції або перевязки весь інструментарій погружають у 6% розчин перекисі водню з 0,5 % миючим розчином на 1 годину. Наступна передстерилізаційна обробка інструментів і його стерилізація аналогічна звичайному мікробному забрудненню.


Насколько материал оказался Вам полезным?
Текущий рейтинг: 4.1/12 голосов

Добавил(а): nmu | 13.11.2008 | Просмотров: 7653 | Загрузок: 749
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Объявления на сайте
Продажа литературы на сайте
Медицинские выставки 2017
Яндекс.Метрика
Главная страница Информация о сайте Гостевая книга Обратная связь