Мобильная версия | RSS
Счастливый Вы человек, Гость!
Вход | Регистрация
Меню сайта
Разделы
Общая хирургия [17]
Факультетская хирургия [1]
Госпитальная хирургия [9]
Оперативная хирургия и топографическая анатомия [8]
Военно-полевая хирургия [4]
Записи в дневниках
Народный опрос
Как у студента обстоят дела с подработкой?
Всего ответов: 4055
Форма входа
Неофициальный сайт студентов
НМУ имени А. А. Богомольца
Главная » Файлы » Хирургия » Госпитальная хирургия

Тести на іспит (тесты, )

[ Скачать с сайта (38.4Kb) ] 14.06.2009, 16:56
Зверніть увагу, є ще тести, які додала krasnaja. Вони, начеб-то, відрізняються.
Варіант – І

1) Хворий 26 років звернувся до лікаря зі скаргами на біль в правій здухвинній ділянці. Біль виник в епігастральній ділянці, три години тому, потім біль перемістився в праву здухвинну ділянку, була одноразова блювота. Стілець був нармальний. При огляді: температура тіла 37,6 С, язик вологий, відмічається напруження м'язів передньої черевної стінки в правій здухвинній ділянці. Позитивні симптоми Щоткіна-Блюмберга, Ровзінга, Сітковського. Лейкоцити - 8,0 г/л. Загальний аналіз сечі без особливостей. Ваш діагноз.  
1. Правобічна ниркова колька.  
2. Гострий апендицит.  
3. Гострий холецистит.  
4. Хвороба Крона.  
5. Регіональний мезентеріальний лімфаденіт.  

2) Хворий скаржиться на переймоподібний біль в животі, блювання. Біль жорстокий, поступово наростаючий. На 3-ю добу перистальтика зменшилась. Відмічається затримка газів і стільця. Біль локалізований більше справа і внизу живота. Обличчя має переляканий вигляд. Температура тіла субфебрильна. Пульс 98 уд. за 1 хв., артеріальний тиск – 110/7о мм рт.ст. Простежується метеоризм – нерівномірний. При погладжуванні живота виникає перистальтика кишечника. Відмічається (вислуховується) „шум плеску”. Результати перкусії – тимпанічний звук. Зміни в крові – еритроцити 3,5х10 12/л , лейкоцитоз – 10,0х109/л. На шкірі рубець після операції. Найбільш імовірний діагноз?  
1. Гостра кишкова непрохідність.  
2. Гострий апендицит.  
3. Гострий панкреатит.  
4. Тромбоз мезентеріальних судин.  
5. Гострий холецистит  

3) Хвора 60 років, звернулася зі скаргами на наявність випинання в правій пахвинній області, яке виникло 6 місяців тому, після інтенсивного фізичного напруження, за останній час випинання збільшилося в розмірах. С-м кашлевого поштовху позитивний. Декілька разів виникало защемлення, яке ліквідувала самовправленням. Діагностована пахвинна грижа. Яке лікування показано хворій?  
1. Динамічний нагляд в хірургічному відділенні  
2. Ургентне оперативне втручання  
3. Оперативне втручання в плановому порядку  
4. Динамічний нагляд у хірурга за місцем проживання  
5. Оперативне втручання не показане  

4) Хворий 39 років потрапив до хірургічного відділення втретє за два роки з приводу кровотечі виразкової етіології. Комплексом консервативної терапії кровотечу зупинено, стан хворого протягом тиждня покращився, порівняно з періодом до виникнення ускладнення. Яка ваша тактика лікування хворого?  
1. Хворого необхідно оперувати планово  
2. Хворого необхідно оперувати екстрено  
3. Хворого перевести в гастроентерологічне відділення для консервативного лікування  
4. Хворий підлягає динамічному нагляду  
5. Хворого виписати на амбулаторне лікування  

5) Хворому місяць тому виконана «відкрита» холецистектомія з приводу гострого калькульозного холециститу. Операція завершена зовнішнім дренуванням холедоха. Холангіографія не виконувалась. Дренаж видалений на 7 день після операції. 3 доби тому підвищилась температура до 38,8, була лихоманка, профузний піт. Склери іктерічні, кал кольору білої глини. При пальпації живота помірна болючість в правому підребір’ї.
Сформулюйте попередній діагноз.
1. Постхолецистектомічний синдром, стеноз холедоха.  
2. Абсцес ложа жовчного міхура.
3. Стенозуючий папіліт.  
4. Резидуальний холедохолітіаз, холангіт, обтураційна жовтяниця.  
5. Стріктура гепатікохоледоха, холангіт.  











Варіант – ІІ

1) Хвора, 29 років скаржиться на постійний неінтенсивний біль в правій здухвинній ділянці та часте сечоспускання. Захворіла гостро 11 годин тому. Спершу відчула важкість в епігастральній ділянці, нудоту, позиви на блювання. Одноразово був стул. За 8 годин біль перемістився у праву здухвинну ділянку, інтенсивність його збільшилась. Менструації регулярні. Загальний стан середньої важкості. Положення в ліжку на правому боці з підтягнутими до живота ногами. Температура тіла – 37,30 С. АТ – 110/60 мм рт ст.. ЧСС – 88 за 1 хв.. Живіт не здутий, симетричний. Права половина дещо відстає при диханні. При пальпації живіт болючий і напружений у правій здухвинній ділянці. Позитивні симптоми Ровзінга, Роздольского, Сітковського, Щоткіна-Блюмберга. Ректально – болючисть при натискуванні на передню стінку. При вагінальному дослідженні зміщення шийки матки не болюче, придатки пальпуються не чітко, праві придатки дещо болючі. Найбільш імовірний попередній діагноз?  
1. Гострий цистит.  
2. Гострий правобічний аднексит.  
3. Гострий апендицит.  
4. Позаматкова вагітність.  
5. Правобічна ниркова коліка.  

2) У хворого, оперованого з приводу гангренозного апендициту, місцевого перитоніту апендикулярної етіології на 3-й день розвинулась клінічна симптоматика гострої кишкової непрохідності. Під час релапаротомії виявлено злуковий процес в правій клубовій ділянці, одна із злук послужила причиною непрохідності. Злуки роз’єднано без пошкодження кишки. Який найбільш надійний метод попередити нове утворення злук.  
1. Старанне промивання черевної порожнини розчином фурациліну 1:5000.
2. Стимуляція перистальтики кишечника з другого дня після операції.  
3. Введення в черевну порожнину сухих антибіотиків.  
4. Інтубація тонкого кишечника.  
5. Резекція втягнутої в злуковий процес кишки.  

3) Хворого турбує біль в місці грижового вип’ячування в області пупка. Грижеве вип’ячування до 6 см в діаметрі, в черевну порожнину при легкій пальпації не вправляється, болюче, шкіра наж ним не змінена, симптом кашльового поштовху позитивний, визначається край грижових воріт.
Який попередній діагноз?
1.Защемлена пупкова грижа 
2. Невправима пупкова грижа  
3. Передбрюшинна ліпома  
4. Кіста урахуса  
5. Вправима пупкова грижа  

4) У хворого з тривалим “шлунковим” анамнезом на роботі раптово з’явилися різкі болі в верхній половині живота. Була однократна блювота. Хворий змушений був лягти, через півгодини болі набагато зменшились і хворий самостійно пішов додому. Наступного дня залишались малоінтенсивні болі в правому підребер’ї, температура до 37,60 С. При огляді живіт м’який, не болючий, за винятком правого підребер’я, де відмічається помірна болючість, напруження м’язів, позитивні симптоми Грекова-Ортнера, Ратнера-Вікера, слабо-позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Який ваш діагноз?  
1. У хворого прикрита перфоративна виразка  
2. У хворого загострення виразкової хвороби шлунка  
3. У хворого напад печінкової коліки  
4. У хворого гострий холецистит  
5. У хворого хронічний рецидивуючий холецистит  

5) Хворий скаржиться на тупий ниючій біль в правому підребір’ї та епігастрії, нудоту, слабкість, зниження апетиту, втрату ваги. Страждає алкоголізмом. При сонографії в проекції тіла підшлункової залози виявлено гіпоехогенне утворення до 8 см в діаметрі, стінка його товщиною до 1,2 см , гіперехогенна. В проекції тканини підшлункової залози – кальцинати.
Сформулюйте діагноз.
1. Кіста підшлункової залози.  
2. Аневризма брюшного відділу аорти.  
3. Кіста лівої долі печінки.  
4. Рак підшлункової залози.  
5. Гострий панкреатит, оментобурсит.  






Варіант – ІІІ

1) Хвора 35 років була госпіталізована до хірургчного відділення з діагнозом гострий апендицит. Хворіє 6 діб. Лікувалася самостійно, приймала аналгетики, спазмолітики. В правій здухвинній області пальпується щільне утворення, практично нерухоме, з чіткими контурами. Був встановлений діагноз – апендикулярний інфільтрат. Хворій показано:  
1. Консервативне лікування. Потім апендектомія через 2-3 місяці після розсмоктування апендикулярного інфільтрату  
2. Апендектомія в плановому порядку, дренування черевної порожнини  
3. Апендектомія в ургентному порядку, дренування черевної порожнини  
4. Виписати хвору під нагляд хірурга поліклінічного відділення  
5. Ендоскопічна апендектомія  

2) Дівчинка 3-х місяців напротязі 12 годин періодично стає неспокійною, плаче, корчиться. Між тими приступами лежить спокійно. Декілька раз була блювота. Стілець: слиз з кров”ю /малинове желе/. Живіт при пальпації м”який, справа по ходу висхідної кишки пальпується досить болючий утвір еластичної консистенції. Про яку патологію слід думати?  
1. Дизентерія  
2. Гострий апендицит  
3. Спастична непрохідність  
4. Внутрішне защемлення  
5. Інвагінація  


3) Хворого протягом трьох годин турбує біль внизу живота з частими покликами до сечовипускання. В правій паховій ділянці вище пупартової зв’язки є грижеве вип’ячування до 4 см в діаметрі, щільне, болюче.Біль наростає безперервно. З’явився після підйому важкого предмета. Обидва яєчка в калитці. Пальпація правого яєчка болюча. Зформулюйте попередній діагноз.
1. Невправима пахово-калиткова кила  
2. Ковзаюча кила сечового міхура  
3. Травматичний орхіт, паховий лімфаденіт справа.  
4. Защемлена пахова кила справа.  
5. Невправима пахова кила справа.  

4) Хворий 63 роки звернувся зі скаргами на біль в ділянці шлунка. При фіброскопії у хворого виявлена виразка тіла шлунка до 9 см в діаметрі. При біопсії –цитологічно і гістологічно запальний процес.Яка тактика лікування є найбільш вірною у даному випадку?
1. Симптоматичне лікування  
2. Хірургічне лікування  
3. Противиразкове в умовах місцевої лікарні  
4. Санаторно-курортне лікування  
5. Спостереження  

5)Хвора скаржиться на біль в епігастральній ділянці оперізуючого характеру, нудоту, багаторазову блювоту, вздуття живота, наростаючу слабкість. Стан важкий, виражена блідість шкірного покрову. Пульс 100 уд.за хв.. АТ 90/50 мм рт. ст.. Язик сухий, обкладений. Живіт здутий, але м’який при пальпації. Симптомів подразнення очеревини немає. Лейкоцитоз 26 т/л. Амілаза крові 44 г/ч/л.
Сформулюйте попередній діагноз.
1. Пенетрація і кровотеча з виразки 12-палої кишки  
2. Гострий холецистит  
3. Гострий тромбоз мезентеріальних судин  
4. Гострий панкреатит  
5. Гострий апендицит  













Варіант – ІV

1) У хворого під час лапаротомії на 6-й день від початку захворювання виявлено апендикулярний інфільтрат. При спробі його роз’єднання наступає десерозація кишки. Який об’єм хірургічного втручання?  
1. Дренування черевної порожнини, тазу, антибактеріальна терапія, місцево холод і фізпроцедури.  
2. Апендектомія без дренування черевної порожнини.  
3. Апендектомія, дренування черевної порожнини.  
4. Роз’єднання інфільтрату з виконанням апендектомії.  
5. Ушивання лапаротомної рани, антибіотикотерапія, фізпроцедури. 

2) Жінка 65 років, яка оперована рік тому з приводу гострого апендициту, поступає в приймальне відділення зі скаргами на приступоподібні болі і здуття живота. На протязі доби не відходили гази і не було стільця. При оглядовій рентгенографії живота виявлено здуті петлі тонкої кишки і чаші Клойбера. Ваш діагноз?  
1. Ішемія внаслідок тромбозу верхньої брижовох артерії  
2. Перфоративна виразка 12-палої кишки  
3. Злуково-тонкокишкова непрохідність  
4. Гострий панкреатит  
4. Інвагінація здухвинної кишки в сліпу  

3) Призовник скаржиться на наявність патологічного утвору, що з’являється в правій паховій ділянці при фізичному навантаженні і при напруженні. Утвір округлої форми, діаметром близько 3,5 см, при пальпації м’яко-еластичної консистенції, розміщується в медіальній частині пупартової зв’язки. Утвір розміщений досередини від сім’яного канатика. Сформулюйте попередній діагноз. 
1. Правостороння коса пахова кила.  
2. Правостороння стегнова кила.  
3. Варикозне росширення вен сім’яного канатика.  
4. Киста сім’яного канатика.  
5. Правостороння пряма пахова кила  


4) Хворий скаржиться на утруднене ковтання, загрудинні болі, відрижку, зригування. При рентгенографії з контрастуванням стравоходу барієм на рівні пересікання стравоходу з біфуркацією трахеї знайдено дефект наповнення неправильної форми до 2 см в діаметрі і з затримкою контрастної речовини довше 2 хв., з розшаруванням вмісту.
Сформулюйте попередній діагноз. 
1. Ахалазія стравоходу  
2. Халазія стравоходу
3. Дивертикул стравоходу
4. Пухлина стравоходу
5. Стороннє тіло стравоходу

 
5) Хворий М., 25 років, госпіталізований через чотири доби після закритої травми живота. Скарги: на загальну слабкість, запаморочення – головокружіння, втрату свідомості 2 години тому без ознак амнезії, постійні, помірної сили болі в животі, більше внизу і зліва. Об”єктивно: стан середньої важкості, положення вимушене “сидячи”, при спробі лягти з”являються болі в лівому надпліччі, шкірні покриви бліді, пульс – 117 в/хв., слабкого наповнення; АТ – 70/40 мм рт. ст.; живіт м”який, болючий по лівому боковому каналу та над лоном де є перкуторно притуплення і слабко позитивні ознаки подразнення очеревини; аускультативно – пригнічення перистальтики. Що з перерахованого є найбільш ймовірною причиною?  
1. Розрив черевного відділу аорти.  
2. Позаочеревинна гематома.  
3. Розрив порожнистого органу. 
4. Двохмоментний розрив селезінки.  
5. Тромбоз мезентеріальних судин.  











Варіант – V

1) У хворого 18 років на 3 день після апендектомії з’явилась жовтяниця, біль в правому підребір’ї, гектична температура, пальпується збільшена болюча печінка. Про яке ускладнення необхідно думати?  
1. Вірусний гепатит  
2. Токсичний гепатит
3. Пілефлебіт  
4. Цироз печінки  
5. Холедохолітіаз  

2) Доставлена дівчинка 6 років із скаргами на біль в животі. Температура тіла 38,5°С, двічі було блювання. Стан середньої важкості, язик сухий, обкладений. Живіт обмежено бере участь у диханні, при пальпації болючий у всіх відділах, позитивний симптом Щоткіна в здухвинних ділянках, слизово-гнійні виділення із статевих шляхів. Попередній діагноз?  
1. Первинний перитоніт.  
2. Гострий апендицит.  
3. Гострий мезаденіт.  
4. Глистна інвазія.  
5. Інвагінація кишечника.  

3) Хвора скаржиться на наявність пухлиноподібного утвору в ділянці пупка, періодичний біль в утворі при навантаженні. В минулому прооперована-лапароскопічна холецистектомія. Нижче пупка є пухлиноподібний утвір до 4 см в діаметрі, еластичної консистенції, неболючий під час огляду. В черевній стінці нижче пупка на 1 см округлий дефект кільцеподібної форми до 3 см в діаметрі. Сформулюйте попередній діагноз.
1. Вправима післяопераційна навколо пупкова кила.  
2. Невправима післеопераційна пупкова кила.  
3. Параумбілікальна невправима кила.  
4. Кила білої линії живота  
5. Діастаз прямих м’язів живота  

4) Хвора скаржиться на печію за грудиною, що супроводжується больовим синдромом. Біль ірадіює у спину, посилюється в положенні лежачи на лівому боці, купується прийомом лужної води. Біль з’являється після прийому жирної, гострої їжі, при переїданні. Гіперстенік. Названі скарги спостерігаються протягом двох місяців. Сформулюйте попередній діагноз.
1. Ахалазія кардії  
2. Халазія кардії  
3. Дивертикул стравоходу  
4. Параезофагальна діафрагмальна кила 
5. Рефлюкс-езофагіт  

5) Хворий С., 40 років, госпіталізований через 1 годину після автоаварії, під час якої отримав закриту травму живота. Скарги: на різкі, сильні, постійні болі в животі, спрагу.Об”єктивно: загальний стан важкий. Язик сухуватий, чистий, шкіра блідо -рожева; пульс 102 в/хв.; задовільних властивостей; АТ – 130/80 мм рт.ст.; живіт незначно здутий; передня черевна стінка участі в диханні не бере; пальпаторно є м”язевий захист та позитивні ознаки подразнення очеревини на всьому протязі; перкуторно – печінкова тупість відсутня; аускультативно – перистальтика пригнічена. Ректально – позитивний симптом Куленкампфа. На оглядовій рентгенограмі живота є серповидне затемнення (знімок-негатив) під правим та лівим куполами діафрагми. Що із перерахованого є найбільш ймовірною причиною?  
1. Внутрішньочеревна кровотеча  
2. Заочеревинна гематома  
3. Розрив сечового міхура  
4. Розрив жовчевого міхура  
5. Розрив порожнистого органу  













Варіант – VI

1) У хворої 40 років на 8 день від початку захворювання різко посилився біль внизу живота. Температура набула гектичного характеру, пульс 106 уд. за хв. Язик сухий. В правій здухвинній ділянці при пальпації в зоні інфільтрату визначається різкий біль та позитивні симптоми подразнення очеревини. При ректальному обстеженні болючості, нависання передньої стінки кишки не виявлено. Яке ускладнення виникло у хворої?  
1. Пілефлебіт  
2. Правосторонній аднексит  
3. Дифузний перитоніт 
4. Нагноєння апендикулярного інфільтрату  
5. Апоплексія яєчника 

2) Хвора Р., 43 років скаржиться на сильний гострий біль в правій половині живота, який іррадіює в праву надключичну ділянку; підвищення температури тіла, сухість та гіркоту в роті. Було неодноразове блювання, яке не приносило полегшення. Появу болю пов’язує з вживанням жирної та смаженої їжі. Хвора лежить на правому боці. Бліда. Тахікардія. Язик сухий. Живіт при пальпації болючий в правій половині живота та дещо напружений в правому підребер’ї. Ймовірний діагноз?  
1. Перфоративна виразка.  
2. Гострий холецистит.  
3. Гострий апендицит.  
4. Правобічна ниркова коліка.  
5. Гостра кишкова непрохідність

3) Під час операції з приводу защемленої пахвинно-калиткової кили після розкриття грижового мішка з’ясувалось, що останній містить некротизовану петлю тонкої кишки, а також значну кількість геморагічного ексудату з фібрином. Запальний процес поширився на м’які тканини в оточенні грижового мішка. Яким чином слід продовжити операцію?  
1. Виконати герніолапаротомію  
2. Перейти на середину лапаротомію  
3. Розсікти защемляюче кільце  
4. Провести резекцію нежиттєздатної кишки  
5. Вилучити грижовий мішок  

4) Хворий 20 років скаржиться на сильний біль в епігастральній ділянці, нудоту, блювоту. Біль з’явився раптово, дві години тому. Язик волгий. Живіт помірно здутий, при пальпації напружений, болючий з правого боку більше в епігастрії. Печінкова тупість відсутня. Сформулюйте попередній діагноз.
1. Перфоративна виразка дванадцятипалої кишки. 
2. Загострення виразкової хвороби.  
3. Гострий панкреатит.  
4. Гострий перфоративний холецистит.  
5. Гострий перфоративний апендицит.  

5) Хворий Б. 16 років, поступив через 3 години після тупої травми живота. По дорозі в клініку тричі втрачав свідомість. Об”єктивно: стан важкий; шкіра бліда; пульс – 120 за 1 хв., ритмічний, слабого наповнення; АТ – 80/40 мм рт.ст.; передня черевна стінка обмежено приймає участь в акті дихання, пальпаторно болюча на всьому протязі, де є позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга; по обом боковим каналам живота є притуплення перкуторного звуку; перистальтика пригнічена; є затримка відходження газів. Загальний аналіз крові: ер. – 3,0х10 12/л; Нв – 80 г/л; Нt – 32 од. Який із наступних діагнозів найбільш ймовірний?  
1. Заочеревинна гематома  
2. Травматичний оментіт  
3. Розрив порожнистого органа
4. Внутрішньочеревна кровотеча  
5. Гостра кишкова непрохідність













Варіант – VII

1) Проперовано хворого 52 років з приводу гострого гангренозного апендициту, місцевого перитоніту. Виконано апендектомію, дренування черевної порожнини. На 5 день після операції стан хворого погіршився, з’явились озноб, різке підвищення температури, іктеричність склер, пульс 120 уд. за хв, АТ-110/70 мм рт. ст. Живіт здутий, при пальпації біль в правій половині живота, збільшення в розмірах печінки та її болючисть. Виділень із черевної порожнини немає. Лейкоцитів крові - 22,4х109/л, еритроцитів-2,7х1012/л. Яке ускладнення виникло у хворого?  
1. Підпечінковий абсцес  
2. Пілефлебіт  
3. Післяопераційний перитоніт  
4. Тіфліт  
5. Гостра кишкова непрохідність  

2) У хворої 67 років після прийому жирної їжі з’явився сильний біль в епігастрії, правому і лівому підребер’ї, була блювота з домішком жовчі. З анамнезу відомо, що хвора страждає хронічним калькульозним холециститом, виразкової хворобою. Клінічно: стан хворої середньої важкості. Неспокійна, стогне від болю в животі. РS=100 уд. за хв. Язик сухий. Живіт здутий, болючий при пальпації в епігастрії і правому підребір’ї. Симптом Щоткіна-Блюмберга, Спіжарського від’ємні. Симптом Мейо-Робсона і Воскресенського – позитивні. Температура 37,5 С, лейкоцитоз – 10,1Х109/л. Найбільш вірогідний діагноз?  
1. Загострення калькульозного холециститу  
2. Гостра кишкова непрохідність 
3. Гострий панкреатит  
4. Гострий апендицит  
5. Перфорація виразки 12-палої кишки  

3) В приймальне відділення звернувся хворий зі скаргами на сильний біль, набряк і почервоніння в області грижового вип’ячування навколопупочної ділянки. Пупочна грижа у хворого більше 10 років. При загальному огляді у хворого було виявлено розчухи та мацерацію шкіри в області грижового вип’ячування. Симптом кашльового поштовху – позитивний. Ваш діагноз і тактика лікування?  
1. Запалення грижового мішка. Консервативне лікування: антибіотикотерапія, дезинтоксікаційна терапія, місцеве лікування.  
2. Запалення грижового мішка. Оперативне лікування.  
3. Копростаз. Консервативне лікування.  
4. Защемлена пупкова кила. Оперативне лікування.  
5. Травма грижового мішка. Оперативне лікування.  

4) Хворий 70 років раптово відчув гострий біль в животі. Інтенсивність болю наростає, біль прийняв розлитий характер. Хворий блідий. Була одноразова блювота. Періодично лікувався з приводу атрофічного гастриту. Живіт напружений. Печінкова тупість збережена. При обзорній рентгенографії живота патологічних тіней не виявлено. Сформулюйте попередній діагноз.
1. Гострий панкреатит  
2. Гострий холецистит  
3. Перфоративна виразка шлунка  
4. Тромбоз мезентеріальних судин  
5. Перфорація пухлини шлунка

5) Хворий 65 років скаржиться на сильний переймоподібний біль в животі, нудоту, багаторазову блювоту. Хворіє протягом доби, коли з’явились вище названі симптоми. Обєктивно: шкіра і склери звичайного кольору, язик сухий з білими нашаруваннями. Пульс – 92 удара в одну хвилину. А/Т – 150/80 мм рт.ст.. Живіт симетричний, рівномірно здутий, при пальпації болючий в епігастральній та мезогастральній ділянках, визначаються позитивні симптоми Валя, “шума плеска”. При обзорній рентгенографії органів живота відмічається позитивний посимптом “чаші Клойбера”. Фізіологічні відравлення: стілець був дві доби тому, сечовиділення – безболісне, нечасте. Який діагноз Ви поставите хворому?  
1. Гострий панкреатит  
2. Гостра кишкова непрохідність  
3. Гострий перитоніт  
4. Перфоративна виразка двенадцятипалої кишки.
5. Перфоративна виразка шлунка  







Варіант – VIII

1) У хворого 22 років, оперованого 16 годин тому з приводу гострого апендициту, з’явилась слабкість, головокружіння. Хворий блідий, пульс 110 уд. за хвилину. Живіт м”ягкий, болючий в ділянці операційної рани. В пологих місцях живота визначається вкорочення перкуторного звуку. Яке ускладнення Ви запідозрите?  
1. Перитоніт  
2. Абсцес  
3. Внутрішня кровотеча  
4. Кишкова непрохідність  
5. Кишкова нориця  

2) Хворого Д, 53 р., після “жирної” їжі та прийому алкоголю турбує гострий оперізуючий біль у верхній половині черева та багаторазове блювання. Шкіра бліда, на животі - синюшна. РS-98 за 1 хв. АТ-100/60 мм.рт.ст. Язик сухий, обкладений. Живіт “дихає”, пальпаторно м’який, різко болючий в епігастрії. Симптоми подразнення очеревини відсутні. Позитивні симптоми Керте, Мейо-Робсона. Ваш діагноз?  
1. Гострий холецистит  
2. Перфоративна виразка  
3. Кишкова непрохідність 
4. Гострий панкреатит  
5. Гострий апендицит  

3) Під час оперативного втручання з приводу защемленої післяопераційної вентральної кили, після вскриття грижового мішку, в ньому було виявлено чотири петлі тонкого кишківника. Колір стінок – звичайний, серозна оболонка блискуча, пульсація судин і перистальтика задовільні. Як слід продовжити оперативне втручання в данному випадку?  
1. Ревізія петель кишківника, які знаходяться у черевній порожнині з метою діагностики ретроградного защемлення Мадля.  
2. Занурити петлі кишківника у черевну порожнину.  
3. Виконати резекцію петель кишківника, які знаходились у грижовому мішку і накласти анастомоз.  
4. Виконати резекцію петель кишківника, які знаходились у грижовому мішку і вивести стому.  
5. Виконати лапаратомію і широку ревізію органів черевної порожнини.  

4) Хворий скаржиться на сильний біль в животі. Положення хворого вимушене на правому боці з приведеними стегнами до живота. Живіт різко болючий в епігастрії, виражена захисна напруженість м’язів черевної стінки. Біль виник годину тому, натщесерце. Сформулюйте попередній діагноз. 
1. Перфоративна виразка дванадцятипалої кишки  
2. Гострий панкреатит  
3. Загострення виразкової хвороби 
4. Панкреонекроз  
5. Защемлення діафрагмальної кили.  

5) Хворій 57 років, яка поступила в хірургічне відділення по швидкій допомозі встановлений попередній діагноз: Гостра кишкова непрохідність. Гострий панкреатит? Які найбільш інформативні допоміжні методи обстеження хворій з метою верифікації діагнозу Ви призначите?  
1. Біохімічний аналіз крові  
2. Загальний аналіз крові та сечі
3. Оглядова рентгенографія живота  
4. ФГДС  
5. УЗД органів черевної порожнини  
















Варіант – IX

1) Жінка 40 років на протязі 3-х діб відмічає поступово наростаючий біль у правій здухвинній ділянці, що починався з епігастральної ділянки. Температура до 37,5-37,8 С. При поступленні язик вологий, пульс 80 уд. в хв., лейкоцитоз 12х109. Живіт при пальпації мякий помірно болючий в правій здухвинній ділянці де нечітко пальпується якись утвір. Про яку патологію слід думати?  
1. Пухлина сліпої кишки  
2. Перекручена кіста яєчника  
3. Позаматкова вагітність  
4. Апендикулярнниц абсцес 
5. Апендикулярний інфільтрат 

2) Хвору К, 45 р., після прийому “жирної” їжі турбує гострий біль у правій підреберній ділянці з іррадіацією у праву лопатку, нудота, сухість і гіркота у роті. РS-92 за 1 хв., ритмічний. АТ-135/85 мм. рт.ст. Язик сухуватий, обкладений біло-жовтим нашаруванням. Живіт “дихає”, помірно напружений і різко болючий у правому підребер’ї. Симптоми подразнення очеревини відсутні. Позитивний симптом Грекова-Ортнера. Ваш діагноз?  
1. Гострий холецистит  
2. Гострий панкреатит  
3. Перфоративна виразка  
4. Гепатит  
5. Гострий апендицит  

3) Під час операції хворого 76 років з приводу защемленої пупочної кили, було виявлено збільшену у розмірі, заповнену каловими масами привідну петлю. Відвідна петля невеликих розмірів, на її поверхні чітко визначається странгуляційна борозда. Який вид защемлення у данного хворого, яка петля більше страждає і як правильно виконати резекцію кишківника у данному випадку?  
1. Калове защемлення, яке перейшло у змішане. Більше страждає привідна петля. Резекція привідної петлі на відстані 40-50 см, відвідної – 15-20 см. 
2. Калове защемлення, яке перейшло у змішане. Більше страждає відвідна петля. Резекція відвідної петлі на відстані 40-50 см, привідної – 15-20 см.  
3. Еластичне защемлення. Більше страждає привідна петля. Резекція привідної петлі на відстані 40-50 см, відвідної – 15-20 см.  
4. Еластичне защемлення. Більше страждає відвідна петля. Резекція відвідної петлі на відстані 40-50 см, привідної – 15-20 см.  
5. Еластичне защемлення. Однаково страждає привідна і відвідна петлі. Резекція обох петель на відстані 40-50 см.  

4) Хвора 30 років перенесла гострі гепатити А і В. Доставлена в тяжкому стані. При надходженні блювота рідкою кров’ю зі згустками повним ротом. АТ 80/40 мм рт. ст. Пульс 108 за хв. Приймає кортикостероїди. Живіт збільшений, безболісний. З рота «печінковий» запах. Визначте найбільш вірогідне джерело кровотечі.
1. Гострі виразки 12-палої кишки.  
2. Розрив слизової кардіального відділу шлунка
3. Хронічна виразка шлунку.  
4. Варикозно розширенні вени стравоходу і шлунку.  
5.Легенева кровотеча.  

5) З метою попередження послідуючих смертельних ускладнень оберіть правильну тактику у початковій стадії обтураційної кишкової непрохідності:  
1. Хірургічне лікування, якщо консервативні заходи виявились неефективними  
2. Тільки консервативне лікування  
3. Екстрена операція  
4. Планова операція  
5. Назогастральна інтубація  













Варіант – X

1) У хворої 21 року діагностовано апендикулярний інфільтрат. В процесі консервативного лікування на 5-у добу лікування з’явилась температура до 38 С, озноб, відмічалось збільшення розмірів інфільтрату і підсилення його болючості. Лейкоцитоз збільшився до 17,2х109/л. Якою повинна бути тактика лікування?  
1. Термінова операція (серединна лапаратомія, вскриття і дренування абсцесу)
2. Термінова операція (вскриття абсцесу доступом у правій здухвинній ділянці і дренування його)  
3. Термінова операція (апендектомія)  
4. Консервативна  
5. Продовжити консервативне лікування протягом 5-7 діб, потім планова операція – апендектомія.  

2) Дитину трьох років направили в приймальне відділення з підозрою на гострий апендицит. Скарги на біль в животі, повторне блювання, температуру тіла 37,4о С. Черговий хірург гострої хірургічної патології не знайшов. Яка подальша тактика чергового лікаря?  
1. Повторний огляд через 12 годин  
2. Повторний огляд через 24 години  
3. Госпіталізація, спостереження хірургом  
4. Спостереження по місцю проживання  
5 Лікування за місцем проживання  

3) Хворого було доставлено у стаціонар зі скаргами на сильні спастичні болі в нижніх відділах живота, більше в правій пахвинній ділянці, де визначалось щільно-еластичний, різко болючий утвір, розмірами 4х5 см. Шкіра над випячуванням гіперемована та набрякла. Кашльовий повштовх не визначається. Яке захворювання можна запідозрити у хворого?  
1. Запалення грижового мішка пахвинної кили.  
2. Невправима пахвинна кила.  
3. Гостра інвагінаційна кишкова непрохідність.  
4. Защемлена пахвинна кила.  
5. Ліпома черевної стінки, яка нагноїлася.  

4) Хворого оперовано 2 роки назад з приводу перфоративної виразки 12-палої кишки, виконано ушивання перфоративного отвору. За останні 2 місяці схуд на 12 кг, що пов’язує зі страхом приймати тверду їжу внаслідок болю і виснажливої нудоти після прийому їжі. Став самостійно викликати блювоту, яка приносить полегшення. Сформулюйте попередній діагноз.
1. Рубцевий пілородуоденальний стеноз.  
2. Хронічний післяопераційний панкреатит.  
3. Пенетруюча виразка дванадцатипалої кишки.  
4. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, загострення.  
5. Пілороспазм.  

5) Дитина 8 років хворіє 3 роки. Скаржиться на випорожнення з кров'ю та слизом до 5-6 разів на добу, зменшення маси тіла, слабкість. В аналізах крові анемія, збільшення швидкості зсідання еритроцитів. Ваш попередній діагноз:  
1. Дизкінезія жовчновивідних шляхів 
2. Неспецифічний виразковий коліт  
3. Виразкова хвороба  
4. Хронічний панкреатит  
5. Сальмонельоз  


















Варіант – XI

1) Хворий 37 роківв поступив в клініку з болями в правому попереку, підвищенням температури, дизуричними розладами. Захворювання почалося гостро з болю в епігастральній ділянці. При огляді симптоми подразнення очеревини не виражені. Є болючість при пальпації трикутника Пті, позитивний симптом Пастернацького справа. Для якого розміщення паростка характерна наведена клінічна картина гострого апендициту?  
1. Ретроперітонеального  
2. Підпечінкового  
3. Тазового  
4. Серединного  
5. Лівобічного  

2) До лікарні поступив хворий чоловік 43 років на 3-й день хвороби в тяжкому стані. Після огляду, кліничного та лабораторного обстеження поставлено діагноз “Розливний гнійний перитоніт апендикулярного походження. ”Рекомендоване оперативне лікування після дезінтоксикаційной терапії. При розливному гнійному перітоніті апендикулярного походження застосовується:  
1. Серединна лапаротомія  
2. Апендектомія  
3. Промивання черевноі порожнини  
4. Дренування черевноі порожнини 
5. Все перераховане вище  

3) Хворий 86 років доставлений у стаціонар з клінікою защемленої пупкової кили через 1 годину з моменту защемлення. В анамнезі у хворого два інфаркти міокарду (останній три місяці тому назад), інсульт (два роки тому назад). Хворий страждає на гіпертонічну хворобу більше 30 років. При загальному клінічному обстежанні у хворого спостерігаються виражені ознаки серцево-судинної та дихальної недостатності. Яка ваша тактика лікування хворого?  
1. Спочатку консервативне лікування протягом 2-х годин від моменту защемлення (спазмолітики, анальгетики, масаж, тепла ванна), при неефективності – хірургічне втручання  
2. Відразу оперативне лікування, але під місцевою анестезією.  
3. Відразу оперативне лікування під загальним знеболенням.  
4. Лише консервативне лікування.  
5. Спочатку лікування серцево-судинної і дихальної недостатності у відділені інтенсивної терапії, потім – оперативне лікування.  

4) Доставлено хворого 45 років зі скаргами на загальну слабкість , запаморочення, дьогтьоподібний кал. Стан хворого середньої тяжкості. Шкіра бліда. Пульс 110 уд./хв, АТ-100/60 мм рт.ст., гемоглобін 90 г/л. Під час термінової гастроскопії виявлено поліп антрального відділу шлунка розміром 1,5х2,1 см на широкій основі. Верхівка поліпу активно кровоточить. Визначте тактику лікування?  
1. Ендоскопічна поліпектомія  
2. Ендоскопічна діатермокоагуляція поліпа
3. Ендоскопічний гемостаз, біопсія поліпа  
4. Негайна операція в об’ємі резекції шлунка  
5. Лапаротомія, висічення поліпа  

5) Хворий 25 р. скаржиться на тупий, розпираючий біль в лівому підребер’ї. Три роки тому - травма живота. Об-но: живіт асиметричний (є випинання в лівому підребер’ї). Пальпується збільшена, безболісна селезінка. УЗД - в нижньому полюсі селезінки гіпоехогенне, рідинне утворення 12x16x8 см. Ан.крові : Ер.- 3,2x1012/л, Нв-98 г/л. Ваш діагноз?  
1. Субкапсулярний розрив нижнього полюса селезінки  
2. Інфаркт селезінки  
3. Ехінококова кіста селезінки
4. Післятравматична псевдокіста селезінки  
5. Синдром Бадда-Кіарі  











Варіант – XII

1) Хвора 40 років поступила в клініку з наявністю пухлиноподібного утвору в правій клубовій ділянці. Захворіла тиждень тому, за допомогою не зверталася. При поступленні стан хворої важкий, температура гектична. При сонографії в ділянці інфільтрату виявлено розрідження. Ваша тактика?  
1. Консервативне лікування  
2. Планова апендектомія  
3. Дренування абсцесу, апендектомія  
4. Спостереження  
5. Лапароскопічна апендектомія  

2) Хворий 70 років, рік тому, помітив в обох пахвинних ділянках випинання розміром 5х5 см., які зникають в горизонтальному положенні. Сім'яні канатики розташовані зовнішньо від випинань. Зовнішні пахові кільця круглі діаметром 1,5 см. Ваш діагноз.  
1. Двобічні прямі пахові кили.  
2. Двобічні косі пахові кили  
3. Двобічний паховий лімфаденіт.  
4. Двобічні ліпоми пахових ділянок.  
5. Метастази пухлини черевної порожнини, або заочеревинного простору.  

3) Під час операції у хворого із защемленою післяопераційною вентральною килою (з моменту защемлення пройшло більше 2-х годин) у грижовому мішку були виявлені багрово-ціанотичні петлі тонкого кишківника. На привідній петлі визначалась странгуляційна борозда. Перистальтика і пульсація кишківника були сумнівні. Яка повинна бути хірургічна тактика у данному випадку?  
1. Відразу одномоментна резекція кишки з накладанням кишкового анастомозу.  
2. Відразу резекція кишки з виведенням стоми на передню черевну стінку.  
3. При відсутності ознак перитоніту – закінчення операції з дренуванням черевної порожнини.  
4. При відсутності ознак перитоніту – закінчення операції з інтубацією кишківника і дренуванням черевної порожнини.
5. Введення новокаіну в брижейку кишківника, зігрівання пошкоджених петель кишківника серветками з фізіологічним розчином протягом 10-15 хвилин, при відсутності позитивної динаміки – резекція кишки.  
  

4) Хворий Н., 62 років, надійшов із скаргами на біль у верхній половині живота після прийому їжі, печію, нудоту, зниження маси тіла на 15 кг протягом року, закрепи. Три року тому оперований з приводу перфоративної виразки шлунка, виконана резекція шлунка. Через рік після операції відновився біль у верхній половині живота, печія, періодично виникала блювота їжею, з часом стан хворого погіршився. Ваш попередній діагноз?  
1. Синдром привідной петлі 
2. Пептична виразка гастроентероанастомозу  
3. Рак кукси шлунка  
4. Гастрит оперованого шлунка  
5. Хр
Насколько материал оказался Вам полезным?
Текущий рейтинг: 4.0/1 голосов

Добавил(а): nmu | 14.06.2009 | Просмотров: 5025 | Загрузок: 657
Всего комментариев: 1
1  
biggrin Це, якраз, ті що треба!

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Объявления на сайте
Продажа литературы на сайте
Медицинские выставки 2017
Яндекс.Метрика
Главная страница Информация о сайте Гостевая книга Обратная связь