Счастливый Вы человек, Гость!
Можно зарегистрироваться.
Меню сайта
Поиск по сайту
Разделы
Тесты КРОК 2014 [65]
Разное [25]
Акушерство и гинекология [37]
Анатомия [15]
Биология [3]
Биофизика [7]
Биохимия [14]
Военка [30]
Гигиена [7]
Гистология [5]
Гуманитарные науки [11]
Дерматология и венерология [4]
Детские инфекции [33]
Детская хирургия [23]
Законодательство [20]
Иммунология и аллергология [2]
Инфекционные болезни [25]
Латинский язык [2]
Микробиология [6]
Нервные болезни [7]
Нормальная физиология [20]
Онкология [18]
Офтальмология [4]
Патологическая физиология [41]
Патологическая анатомия [47]
Педиатрия [18]
Психиатрия [3]
Радиология [13]
Социальная медицина [6]
Стоматология [51]
Судебная медицина [22]
Терапия [102]
Травматология и ортопедия [46]
Фармакология [69]
Хирургия [39]
Эндокринология [10]
Эпидемиология [18]
Мультимедиа [27]
Форма входа
Логин:
Пароль:
Записи в дневниках
Народный опрос
Как у студента обстоят дела с подработкой?
Всего ответов: 3074
Медичний блог автора сайту (Віталій Івасенко)
Сайт студентів Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Объявления на сайте Новости на сайте
Главная » Файлы » Биохимия


Метаболізм та функції вуглеводів (шпора, архив, *.rtf)
[ Скачать с сайта (15.5Kb) ] 11.09.2010, 12:20
  • Глікопротеїни і протеоглікани
  • Анаеробне окислення глюкози
  • Окислювальне декарбоксилювання ПВК
  • Біоенергетика аеробного і анаеробного окислення глюкози. Ефект Пастера
  • Розщеплення глікогену
  • Біосинтез глікогену

51. Моносахариди

Залежно від к-ті атомів С моносахариди називають: тріози, тетрози, пентози, гексози і т.д. Гексози: -альдогексози (D-глю. і її епімери D-гал., D-ман., В-фру.); -кетогексози (D-фруктоза). D-глю. є структурним компонентом дисахаридів і полісахаридів; окислення глю. дає 60-70% хімічної енергії. D-гал. Входить до складу молочного цукру лактози. D-маноза є компонентом полісахариду манану, що є компонентом рослинних і бактеріальних глікопротеїнів. У тварин входить до складу гліколіпідів і глікопротеїнів. Продукт відновлення занози – шестиатомний спирт манітол (маніт) використовують як діуретин і замінник сахарози для хворих на цукровий діабет. Пентози: -альдопентози (D-рибоза, дезокси-D-рибоза); -кетопентози (D-рибулоза, D-ксилулоза). D-риб. Входить до складу нуклеотидів, коферментів (НАД, НАДФ, ФАД, ФМН), глікозидів, антибіотиків. Похідні моносахаридів: D-глюкуронова к-та використовується у реакціях кон`югації у печінці (утворюються глюкуроніди); L-аскорбінова к-та – вітамін.


52. Дисахариди

Лактоза (гал.+глю.) входить до складу жіночого і коров`ячого молока. Сахароза (глю.+фру.). Мальтоза (глю.+глю.) утвор. у ШКТ при розщепленні крохмалю (гомополісахариду глюкози) β-амілазою.


53. Гомополісахариди

Крохмаль – рослинний гомополісахарид, складається з двох фракцій – амілози (15%) і амілопектину (85%). Амілоза – лінійний полісахарид (α-1,4-глікозидні зв`язки), формує спіраль по 6 молеку у витку. Амілопектин – розгалужений полісахарид (розгалуження формуються α-1,4-глікозидними зв`язками). Глікоген – тваринний розгалужений гомополісахарид глюкози. Клітковина (целюлоза) – головний структурний компонент клітинних стінок рослин. Також у їжі є харчові волокна. Які утворені геміцелюлозою, полімерами галактози, занози, але вони не перетравлюються ферментами ШКТ.


54. Гетерополісахариди

Гікозаміноглікан (мукополісахарид) – гетерополісахарид, побудований з дисахаридних залишків (глюкуронова к-та, N-ацетилпохідні гексозамінів – глюкозаміну, галактозаміну). Гіалуронова к-та – лінійний гетерополісахарид (глюкуронова к-та+глюкозамін). Міститься у пухкій сполучній тканині, синовіальній рідині суглобів, скловидному тілі. Хондроїтинсульфат – (глюкуронова к-та+ацетилгалактозаміну) структурний компонент хрящової тканини. Гепарин – глікозаміноглікан (глюкуронова к-та+ідуронова к-та), синт. тучними клітинами сполучної тканини – антикоагулянт (активує антитромбін ІІІ – протидіє внутрішньо судинному згортанню крові).


55. Глікопротеїни і протеоглікани

Протеоглікани – гібридні молекули, у яких білки (5-10%) ковалентно зв`язані з глікозаміногліканами (90-95%). Типова молекула протеоглікану складається з поліпептидного ланцюга, до якого приєднані молекули глікозаміногліканів. У міжклітинному матриксі протеогліка сполучені із гіалуроновою к-тою. Виходить «ялинка з ялинок» – утворюється желеподібна речовина.

Глікопротеїни – гібридні молекули, з поліпептидною основою яких ковалентно зв`язані олігосахаридні ланцюги. Глікопротеїнами є більшість позаклітинних білків; вони формують глікокалікс.


57. Анаеробне окислення глюкози

Ферментативні р-ції гліколізу:
1. Активація глю.: α-D-глю.+ АТФ→ г-6-ф+ АДФ; Ė гексокіназа/ глюкокіназа.
2. Р-я ізомеризації: глю-6-ф↔ фру-6-ф; Ė г-6-ф-ізомераза.
3. Фосфорилювання фру-6-ф: фру-6-ф+ АТФ→ фру-1,6-диф; Ė фосфофруктокіназа.
4. Утворення 2 мол. тріозофосфатів: фру-1,6-диф↔ діоксиацетонфосфат+ гіцеральдегід-3-ф; Ė альдолаза.
5. Взаємоперетворення тріозофосфатів: діоксиацетонфосфат↔ гіцеральдегід-3-ф; Ė тріозофосфатізомераза.
6. Дегідрування: гліцеральдегід-3-ф+ НАД++ Н3РО4↔ 1,3-дифосфогліцерат+ НАДН2 – вступає в 11 р-цію для відновлення ПВК, там окислюється і йде знову на 6-ту р-цію; Ė гліцеральдегід-3-ф-дегідрогеназа.
7. Субстратного фосфорилювання: 1,3-дифосфогліцерат+ АДФ↔ 3-фосфогліцерат+ АТФ; Ė фосфогліцераткіназа.
8. Перетворення: 3-фосфогліцерат↔2-фосфогліцерат; Ė фосфогліцератмутаза.
9. Дегідратація: 2-фосфогліцерат↔↑Н2О+ фосфоенолПВК; Ė енолаза.
10. Субстрат не фосфорилювання: фосфоенолПВК+ АДФ → ПВК+ АТФ; Ė піруваткіназа; на цьому закінчується аеробний гліколіз. В анаеробних умовах:
11. Відновлення ПВК до лактату: ПВК+ НАДН2↔ лактат+ НАД+; Ė лактатдегідрогеназа. В присутності О2 лактат не утворюється – ефект Пастера.


58. Аеробне окислення глюкози: етапи

Аеробне окислення глюкози (С6Н12О6+ 6О2→ 6СО2+ 6Н2О) включає такі етапи:
1. Розщеплення глю. до ПВК (див. 57): С6Н12О6+ 2НАД++ 2АДФ+ 2Фн→ 2С2Н4О3 (ПВК) + 2НАДН2+ 2АТФ. НАДН2 йде в ДЛМ і в процесі окисного фосфорилювання генерується 6АТФ (2*3).
2. Окисне декарбоксилювання ПВК: СН3-СО-СООН+ НАД++ НS-КоА→ СО3-СО-КоА+ НАДН2+ СО2. Піруватдегідрогеназний комплекс – мультиферментна система, що міститіся в мембрані мітохондрій.
3. Цикл трикарбрнових кислот функціонально і біохімічно зв`язаний електронно-транспортним ланцюгом мітохондрій. СН3-СО-S-КоА+ 3НАД++ ФАД+ ГДФ+ Фн→ 2СО2+ 3НАДН2+ ГТФ+ НS-КоА. На кожну молекулу ацетил-КоА генерується 12АТФ.


59. Окислювальне декарбоксилювання ПВК

Мультиферментний комплекс мічтиться у еукаріотів у мембрані мітохондрій, а у прокаріотів – у цитозолі. Для протікання р-цій необхідні такі Ė: Ė1 – піруватдегідрогеназа, Ė2 – дегідроліпоїлацетилтрансфераза, Ė3 – дигідроліпоїлдегідрогеназа; і проферменти: ТДФ, НАД, ФАД, НS-КоА, амід ліпоєвої к-ти.
1. ПВК + Н-ТДФ(Ė1)→ НО-(СН3-)С(-СООН)-ТДФ(Ė1)→ СО2 + НО-(СН3-)С(-Н)-ТДФ(Ė1).
2. НО-(СН3-)С(-Н)-ТДФ(Ė1) + SS>ЛК(Ė2)→ СН3-(O=)С~S-(НS-)ЛК(Ė2) + Н-ТДФ(Ė1).
3. СН3-(О=)С~S-(HS-)ЛК(Ė2) + КоА-SH→ CH3-(O=)C~S-KoA + HSHS>ЛК(Ė2).
4. HSHS>ЛК(Ė2) + ФАД(Ė3)→ SS>ЛК(Ė2) + ФАДН2(Ė3).
5. ФАДН2(Ė3) + НАД+→ ФАД(Ė3) + НАДН + Н+.
Утворений НАДН йде в електронно транспортний ланцюг мітохондрій і окислюється з генерацією 2*3=6 АТФ.


60. Човникові механізми

Суть процесу полягає в тому, що НАДН, який утворюється в цитозолі не може самостійно прникнути в мітохондрії для окислення, тому він відновлює у цтиозолі певну речовину, яка йде в мітохондрії і там окислюється (замість НАДН), відновлюючи внутрішньомітохондріальний НАД+, і знову повертається в цитозоль; цикл повторюється.
Малат-аспартатна човникова система. У цитозолі відновлюється оксалоацетат до малату. Малат іде в мітохондрії і там окислюється знову до оксалоацетату, відновлюючи НАД+.
Гліцерофосфат на човникова система. У цитозолі відновлюється діоксиацетонфосфат до гіцерол-3-ф, який іде в мітохондрії і там окислюється до діоксиацетонфосфату.


61. Біоенергетика аеробного і анаеробного окислення глюкози. Ефект Пастера

У процесі анаеробного окислення глюкози витрачається 2 молекули АТФ (при фосфорилюванні глюкози з утворенням глюкозо-6-фосфату і при перетворенні фруктозо-6-фосфату на фруктозо-1,6-дифосфат), а синтезується 4 АТФ (по дві у реакціях гліцеральдегід-3-фосфат → 3-фосфогліцерат та фосфоенолпіруват → піруват). Різниця у затраченій і утвореній кількості АТФ складає +2 молекули. Сумарне рівняння: С6Н12О6 + 2АДФ + 2Фн→ 2С3Н4О3(С3Н6О3) + 2АТФ.
При аеробному окисленні глюкози (повне окислення до СО2 і Н2О): генерується 2АТФ на етапі аеробного гліколізу; гліколітичний НАДН за рахунок окислення в мітохондріях дає 2НАДН*3АТФ= 6АТФ; окисне декарбоксилювання ПВК дає 2НАДН, які в мітохондріях окислються з утворенням 2НАДН*3АТФ= 6АТФ; в ЦТК 2 ацетил-КоА (із попереднього декарбоксилування ПВК) дають 2ац-КоА*12АТФ=24АТФ. Сумарне рівняння: С6Н12О6 + 6О2 + 38АДФ + 38Фн→ 6СО2 + 6Н2О + 38АТФ.
Ефект Пастера – не утворення лактату в присутності О2, через те, що в умовах активного клітинного дихання пригнічується активність фосфофруктокінази і піруваткінази.


62. Розщеплення глікогену

(С6Н10О5)n + Н3РО4→ г-1-ф + (С6Н10О5)n-1, Ė глікогенфосфорилаза. Розщеплення розгалужених фрагментів – Ė аміло-1,6-глікозидаза; г-1-ф→ г-6-ф, Ė фосфоглюкомутаза. Утворений г-6-ф у печінці перетворюється на вільну глюкозу (Ė г-6-фосфатаза) і йде в кров, а у м`язах, де немає цього ферменту – використовується для власних потреб клітини.
Регуляція: адреналін, глюкагон→ рецептор→ G-білок→ аденілатциклаза (активується)→ синтез цАМФ із АТФ→ цАМФ-залежна протеїнкіназа (активується)→ Кіназа фосфорилази фосфорилюється за допомогою АТФ (активується)→ фосфорилаза b (глікогенфосфорилаза) фосфорилюється за допомогою АТФ (активується) – перетвор. на фосфорилазу а→ глікоген+Фн→г-1-ф→г-6-ф→глюкоза.


63. Біосинтез глікогену

Глюкоза→ г-6-ф, Ė гексокіназа або глюкокіназа; г-6-ф→ г-1-ф, Ė фосфоглюкомутаза. Утворюється активна форма глюкози, для синтезу глікогену: г-1-ф + УТФ↔ УДФ-1-г, Ė УДФ-глюкозопірофосфорилаза. Синтез глікогену (утворення α-1,4-глікозидних зв`язків): УДФ-1-г + термінальний залишок глюкози (С6Н10О5)n→ УДФ + (С6Н10О5)n+1; Ė глікогенсинтаза (УДФ-глікогентрансфераза). Розгалуження утворюються переносом кінцевого фрагменту полісахариду з 6-7 мономерів на кілька мономерів далі; Ė аміло(1,4-1,6)глікозилаза.
Регуляція: (див. «регуляція» 62). У той час, як глікогенфосфорилаза фосфорилюється і стає активною – глікогенсинтаза теж фосфорилюється (цАМФ-залежною протеїнкіназою), але в цьому стані – неактивна.

Насколько материал оказался Вам полезным?
Текущий рейтинг: 4.4/5 голосов

Добавил(а): nmu | 11.09.2010 | Просмотров: 4450 | Загрузок: 474
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Реклама
Медицинские выставки 2014
Статистика
Rambler's Top100 Союз образовательных сайтов
Яндекс.Метрика


Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0

Пользователи on-line:

География посетителей сайта

Ищу женщину в воронеже. Мужчина познакомится с женщиной в воронеже www.mylove.ru.
Создать сайт бесплатно Copyright cтуденты НМУ © 2014