Мобильная версия | RSS
Счастливый Вы человек, Гость!
Можно зарегистрироваться.
Меню сайта
Реклама
Разделы
Тесты КРОК 2015 [67]
Разное [26]
Акушерство и гинекология [37]
Анатомия [15]
Биология [3]
Биофизика [7]
Биохимия [14]
Военка [30]
Гигиена [7]
Гистология [5]
Гуманитарные науки [11]
Дерматология и венерология [4]
Детские инфекции [33]
Детская хирургия [23]
Законодательство [20]
Иммунология и аллергология [2]
Инфекционные болезни [26]
Латинский язык [2]
Микробиология [6]
Нервные болезни [6]
Нормальная физиология [20]
Онкология [33]
Офтальмология [4]
Патологическая физиология [41]
Патологическая анатомия [47]
Педиатрия [20]
Психиатрия [3]
Радиология [13]
Социальная медицина [6]
Стоматология [51]
Судебная медицина [22]
Терапия [105]
Травматология и ортопедия [46]
Фармакология [68]
Хирургия [38]
Эндокринология [10]
Эпидемиология [19]
Мультимедиа [27]
Медицинские приложения на Android [0]
Подборка лутших медицинских приложений для Андроида. Студентам и врачам!
Форма входа
Логин:
Пароль:
Записи в дневниках
Народный опрос
Опасно ли детям учиться в одном классе с ВИЧ-инфицированным ребенком?
Всего ответов: 4291
Неофіційний сайт студентів
НМУ імені О.О. Богомольця, м. Київ
Главная » Файлы » Акушерство и гинекология

Практичні навички 6 курс (шпора, архив, *.doc)

[ Скачать с сайта (157.9Kb) ] 27.10.2012, 21:41
Описание практических навыков по акушерству и гинекологии 6 курс модуль №4
1. Зовнішнє акушерське обстеження вагітних, прийоми Леопольда, вимірювання розмірів таза, визначення справжньої кон»югати.
Зовнішнє акушерське дослідження проводять шляхом огляду, вимірювання, пальпації та аускультації.
Огляд дозволяє виявити відповідність виду вагітної її віку. При цьому звертають увагу на зріст жінки, статуру, стан шкірних покривів, підшкірної клітковини, молочних залоз і сосків. Особливу увагу звертають на величину і форму живота, наявність рубців вагітності (striae gravidarum), еластичність шкіри.
Огляд вагітної проводиться за певною схемою.
1. Відповідність загального вигляду вагітної її вікові дані (дитячі риси у дорослої жінки свідчать про інфантилізм).
2. Зріст. Якщо зріст жінки малий (менше ніж 145см), у неї може бути вузький таз; якщо великий (180 і
більше) - широкий таз або таз чоловічої форми.
3. Будова тіла. Неправильна будова тіла, викривлення хребта та гомілок, стовщення реберних хрящів,
квадратна голова, неоднакова довжина нижніх кінцівок, анкілоз суглобів та інші зміни скелета свідчать про перенесений у дитинстві рахіт або кістково-суглобний туберкульоз. У таких випадках можливі деформації таза та його звуження, що веде до ускладнення під час пологів.
4. Угодованість. Ожиріння або виснаження свідчать про порушення обміну речовин.
5. Шкіра. Пігментація шкіри обличчя, білої лінії живота, шкіри довкола сосків і наявність свіжих рубців вагітності на животі та стегнах - сумнівні ознаки вагітності. Набряки на нижніх кінцівках, обличчі та інших частинах тіла вказують на наявність токсикозу вагітних, захворювання серця або нирок. Блідість шкіри та слизових оболонок, ціаноз губ, жовтяничність шкіри та склер є ознаками важких захворювань (кровотечі, захворювання печінки, серця тощо).
6. Живіт. Форма живота вагітної має важливе діагностичне значення. Різко збільшений живіт купястої форми буває при багатоводді; відвислий або загострений догори живіт властивий для вузького таза. Витягнутий пупок спостерігається при вагітності ранніх термінів, згладжений - коли вагітність досягає 8 місяців, вигнутий - при терміні вагітності 9 місяців.
7. Стан молочних залоз. Розвиток молочних залоз, форма сосків (вигнуті, плоскі, втягнуті), рубці вагітності, виділення із сосків (сумнівна ознака вагітності), наявність рубців після перенесенного маститу.
Вимірювання основних та додаткових розмірів тазу
Виміри тазу проводяться за допомогою тазоміру. За розмірами великого тазу можна судити про розміри малого тазу.
1. Зовнішні розміри великого тазу (Distantia spinarum, Distantia cristarum, Distantia troсhanterica, Conjugata externa).
2. Conjugata diagonalis.
3. Conjugata vera.
Зовнішні розміри.
Distantia spinarum ̶ це відстань між передньоверхніми остями клубової кістки. Норма – 25-26 см.
Distantia cristarum ̶ це відстань між найбільш віддаленими точками гребенів клубової кістки. Норма – 28-29 см.
Distantia troсhantericа - це відстань між найбільш віддаленими точками вертлюгів стегнової кістки. Норма – 30-31 см.
Conjugata externa – це відстань між серединою верхнього краю лонного зчленування та надкрижовою ямкою. Норма – 20-21см.
2. Conjugata diagonalis – це відстань між мисом і нижнім краєм лонного зчленування. Норма – 13 см.
3. Conjugata vera відповідає прямому розміру входу в малий таз – це відстань від мису крижа (promontorium), до точки лонного зчленування, яка найбільш виступає. Норма – 11 см. Conjugata vera можна розрахувати за допомогою наступних прийомів;
 Conjugata externa – 9 (емпіричне число) = Conjugata vera
20 см – 9 см = 11 см
 За індексом Соловйова. Обвід зап’ястя на рівні шилоподібних відростків променевої та ліктьової кісток = 14. Індекс Соловйова дорівнює 1,5 см.
Conjugata vera = Conjugata diagonalis- Індекс Соловйова
13см-1,5см=11,5 см
 Conjugata vera = прямому розміру ромба Міхаеліса.
Ромб Міхаеліса розміщується в ділянці попереково-крижової впадини. Верхній кут – заглиблення між остистими відростками п’ятого поперекового та першого крижового хребця, нижній кут – верхівка крижа. Боковими кутами є задньоверхні ості клубових кісток. Вимірюємо прямий розмір ромбу Міхаеліса (відстань між верхнім та нижнім кутами), він = 11 см, та поперечний розмір (відстань між боковими кутами) він = 9 см.
Додаткові розміри тазу.
1. Розмір виходу з малого тазу.
Прямий розмір – відстань від нижнього краю лонного зчленування до верхівки куприка. Він вимірюється за допомогою тазоміру. Один ґудзик ставимо на нижній край лонного зчленування, другий – на верхівку куприка. Від одержаної цифри віднімаємо 2 см за рахунок м’яких тканин = 9,5 см
Поперечний розмір – відстань між внутрішніми поверхнями верхівок сідничних кісток. До цифри одержаної за допомогою тазоміру додаємо 2 см за рахунок м’яких тканин. Результат - 11 см.
2. Ромб Міхаеліса.
Ромб Міхаеліса має прямий розмір – 11 см, та поперечний розмір – 9 см.
3. Лонний кут вимірюють за допомогою наступного прийома: жінка лежить на спині, ноги зігнуті та підтягнуті до живота. Долонною стороною великі пальці прикладають до нижніх гілок лобкових та сідничних кісток; кінці пальців змикають та прикладають до нижнього краю симфіза. Розміщення пальців дозволяє судити про величину кута лонної дуги. Норма - 100-90°. Результат вимірювання - 95°
4. Обвід тазу вимірюється сантиметровою стрічкою (80-90 см).
5. Бокова кон’югата Кера – відстань між передньоверхньою та задньоверхньою остями однойменої сторони. Вимірюється за допомогою тазоміра. Норма - 14 см.
6. Косі розміри тазу використовують для виявлення асиметрії тазу. Різниця парних розмірів більш, ніж на 1 сантиметр вказує на асиметрію тазу. Вимірюють такі розміри:
 Від передньоверхньої ості до задньоврхньої ості протилежної сторони – 21 см
 Від середини лонного зчленування до правої та лівої задньоверхньої ості – 17,5 см.
 Від над крижової ямки до правої та лівої передньоверхньої ості – 7,5 см
7. Висота тазу. В нормі 25 см.
8. Кут нахилу тазу, який утворений площиною входу в малий таз з горизонтальною площиною. Вимірюється спеціальним циркулем. Норма – 55-60°.
9. Висота лонного зчленування: норма 3,5-4см. Товщина лонного зчленування: норма 1,5-2см. Ці розміри вимірюються при піхвовому дослідженні, зігнутий вказівний палець проводиться по задній поверхні лонного зчленування до верхнього його краю. Вказівним пальцем іншої руки відмічаємо точку стикання пальця з нижнім краєм лонного зчленування. Відстань вимірюється тазоміром або сантиметровою стрічкою.
Визначення положення плоду прийомами Леопольда.
Перший прийом Леопольда. Долоні обох рук розміщуємо на дні матки, пальці рук зближаємо обережним натискуванням визначаємо рівень стояння дна матки, за яким говоримо про строк вагітності. Першим прийомом визначаємо частину плоду, що розміщується на дні матки; частіше це тазовий кінець плоду. Тазовий кінець – велика, але менш щільна і менш округла частина ніж голівка.
Другий прийом Леопольда.Другим прийомом визначаємо спинку та інші частини плоду. По положенню спинки говорять про положення та вид передлежання. Обидві руки з дна матки переміщуємо вниз до рівня пупка і розміщуємо на бокових поверхнях матки. Пальпацію частин плоду проводимо по черзі правою та лівою рукою. Ліва рука лежить на одному місці, пальці правої руки ковзають по право боковій поверхні матки і пальпуємо обернену туди частину плоду. Потім права рука лежить на стінці матки, а ліва ковзає по лівій частині і пропальповує обернені туди частини плоду. При повздовжньому положенні плоду з однієї сторони пропальповується спинка, з протилежної - кінцівки. Спинка пальпується у вигляді рівномірної площини, дрібні частини – у вигляді невеличких виступів, що часто змінюють своє положення. По розміщенню спинки роблять висновок про позицію та вид. Другий прийом акушерського дослідження дозволяє вивчити тонус матки, її збудливість, пропальпувати круглі зв’язки матки, їх товщину та розміщення. По розміщенню круглих зв’язок матки судимо про місце прикріплення плаценти. Якщо круглі зв’язки внизу розходяться, то плацента розміщена на передній стінці, якщо сходяться – на задній.
Третій прийом Леопольда. Служить для визначення передлежачої частини плоду. Лікар стоїть справа, лицем до лиця вагітної. Одну руку кладе дещо вище лонного зчленування так, щоб перший палець знаходився на одній стороні, а чотири інших – на другій стороні нижнього сегменту матки. Повільними рухами пальці заглиблюємо і охоплюємо передлежачу частину. Голівка пропальповується у вигляді щільної округлої частини, що має чіткі контури.
Третім прийомом визначаємо рухомість голівки. Короткими легкими поштовхами намагаємося зсунути її справа наліво і навпаки, при цьому пальці відчувають балотування голівки, що особливо добре буває виражено у повторнонароджуючих. Чим вище голівка над входом в таз, тим ясніше балотування. При нерухомо стоячій у вході в таз голівці, а також при тазовому передлежанні балотування немає.
Третій прийом дослідження проводимо дуже обережно, так як різкі рухи викликають больові відчуття і рефлекторне напруження м’язів передньої черевної стінки.
Четвертий прийом Леопольда. Цей прийом є доповненням і продовженням третього, дозволяє визначити не лише характер передлежачої частини, а й рівень її стояння. Лікар стає справа, лицем до ніг вагітної. Долоні обох рук розміщує на нижньому сегменті матки справа і зліва, кінчики пальців доходять до симфізу. Витягнутими пальцями обережно проникає вглиб по направленню до порожнин тазу і кінчиками пальців визначає передлежачу частину і рівень її стояння.
Серцеві тони плода вислуховують стетоскопом, починаючи з другої половини вагітності, у вигляді ритмічних, ясних ударів, які лунають 120-160 разів на хвилину. При головне передлежання серцебиття найкраще прослуховується нижче пупка. При тазових передлежання - вище пупка.
М.С. Малиновський запропонував наступні правила для вислуховування серцебиття плода:
- При потиличному передлежанні - поблизу головки нижче пупка на тій стороні, куди обернеться спинка, при задніх видах - збоку живота по передній пахвовій лінії,
- При особовому передлежанні - нижче пупка з того боку, де знаходиться грудка (при першій позиції - праворуч, при другому - ліворуч),
- При поперечному положенні - близько пупка, ближче до голівки,
- При передлежанні тазові кінцем - вище пупка, поблизу голівки, на тій стороні, куди обернеться спинка плоду.
Вивчення серцебиття плода в динаміці проводять за допомогою моніторингу та УЗД.
Насколько материал оказался Вам полезным?
Текущий рейтинг: 4.1/11 голосов

Добавил(а): MS | 27.10.2012 | Просмотров: 5774 | Загрузок: 1264
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Объявления на сайте
Новости на сайте
Продажа литературы на сайте
Медицинские выставки 2015
Статистика
Rambler's Top100 Союз образовательных сайтов
Яндекс.Метрика


Онлайн всего: 9
Гостей: 9
Пользователей: 0

Пользователи on-line:

География посетителей сайта
Copyright cтуденты НМУ © 2016