Мобильная версия | RSS
Счастливый Вы человек, Гость!
Вход | Регистрация
Меню сайта
Разделы
Тесты КРОК 2015 [67]
Разное [27]
Акушерство и гинекология [37]
Анатомия [15]
Биология [3]
Биофизика [7]
Биохимия [14]
Военка [30]
Гигиена [7]
Гистология [5]
Гуманитарные науки [11]
Дерматология и венерология [4]
Детские инфекции [33]
Детская хирургия [23]
Законодательство [21]
Иммунология и аллергология [2]
Инфекционные болезни [26]
Латинский язык [2]
Микробиология [6]
Нервные болезни [6]
Нормальная физиология [20]
Онкология [36]
Офтальмология [4]
Патологическая физиология [41]
Патологическая анатомия [47]
Педиатрия [20]
Психиатрия [3]
Радиология [14]
Социальная медицина [6]
Стоматология [51]
Судебная медицина [22]
Терапия [107]
Травматология и ортопедия [47]
Фармакология [68]
Хирургия [39]
Эндокринология [10]
Эпидемиология [19]
Мультимедиа [27]
Записи в дневниках
Народный опрос
Как у студента обстоят дела с подработкой?
Всего ответов: 4055
Форма входа
Неофициальный сайт студентов
НМУ имени А. А. Богомольца
Главная » Файлы » Акушерство и гинекология

Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального процесу з акушерства на медичному факультеті (методичка, )

[ Скачать с сайта (413.7Kb) ] 19.02.2009, 19:43

Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального процесу з акушерства на медичному факультеті/За ред. Б. М. Венцківського, Степанківської Г. К., та ін.— К.: Інтермед, 2005.— 308 с

Методичка відсканована з оригіналу і розпізнана. Спасибі тому хто це зробив!!!


/фрагмент/
СТРУКТУРА І ПРИНЦИПИ РОБОТИ АКУШЕРСЬКОГО СТАЦІОНАРУ
I. Науково-методичне обгрунтування теми
При знайомстві з структурою і принципами роботи акушерського стаціо¬нару слід підкреслити чітку організацію заходів, спрямованих на покращання медичної допомоги населенню, спадкоємність, доступність, проведення про¬філактичних і лікувальних заходів безкоштовно і на високому кваліфікацій¬ному рівні. Правильна організація роботи акушерської служби сприяє зни¬женню перинатальних і материнських захворювань і смертності, що має не лише медичне, а й соціальне значення.
II. Навчально-виховні цілі
У результаті проведення заняття студент повинен знати:
1) структуру акушерського стаціонару;
2) основні завдання акушерського стаціонару;
3) основні показання, протипоказання для спільного перебування матері й
дитини;
4) основні заходи щодо профілактики гнійно-септичних ускладнень в
акушерському стаціонарі;
5) основні показання до прийому вагітних і породіль і до переводу в об¬
серваційне відділення.
уміти: оцінювати показання до прийому вагітних у фізіологічне та в об¬серваційне відділення.
III. Вихідні й базові знання
1. Основи асептики і антисептики, дезинфікуючі засоби, що використо¬
вуються в стаціонарах хірургічного профілю.
2. Законодавство про охорону праці і здоров'я жінок і дітей в Україні.
3. Принципи роботи стаціонарів хірургічного профілю.
IV. Зміст навчального матеріалу
Стаціонарна акушерська допомога населенню надається в самостійних по¬логових будинках або в пологових відділеннях, які входять до складу лікарень. Організація їх роботи будується за єдиним принципом відповідно до діючого законодавства, наказів, розпоряджень, інструкцій, вказівок. Структура полого¬вого будинку повинна відповідати вимогам будівельних норм (площа для ма¬тері та дитини — 9 м2) і правил щодо лікувально-профілактичних закладів; ос¬нащення — табелю устаткування пологового будинку; санітарно-протиепіде¬мічний режим — діючим нормативним документам.
 
Основні завдання акушерського стаціонару
1. Проведення профілактичних заходів щодо попередження ускладнень
вагітності, пологів і післяпологового періоду.
2. Надання кваліфікованої допомоги вагітним, роділлям, породіллям.
3. Впровадження в практику сучасних методів діагностики і лікування
акушерської патології.
4. Надання допомоги новонародженим з урахуванням їх стану.
5. Проведення санітарно-просвітницької роботи.
6. Проведення заходів щодо боротьби з гнійно-септичною інфекцією її
профілактики як для матері, так і для дитини.
Структурні відділення акушерського стаціонару
1. Фізіологічне акушерське відділення (санітарний пропускник, палати
патології вагітних, пологовий блок, післяпологові палати, післяпологові пала¬
ти спільного перебування матері та дитини, маніпуляційна, оглядові, палати
інтенсивної терапії, дитяче відділення).
Особливістю пологового будинку (акушерського відділення) зі спільним перебуванням матері і дитини є активна участь матері в догляді за новона¬родженою дитиною.
При спільному перебуванні матері і дитини після пологів обмежується контакт новонародженого з медичним персоналом, знижується можливість інфікування дитини госпітальними штамами мікробів, створюються сприят¬ливі умови для заселення організму новонародженого мікрофлорою матері. При такбму режимі є можливість навчити матір навичкам виходжування та догляду за новонародженим.
Протипоказання для спільного перебування матері і дитини
Протипоказання з боку матері:
- тяжкі форми пізніх гестозів;
- екстрагенітальні захворювання в стадії декомпенсації;
- операційні втручання з тяжкими порушеннями гомеостазу;
- гострі інфекційні генітальні та екстрагенітальні захворювання;
- розриви промежини III ступеня.
Протипоказання з боку новонародженого:
- недоношеність IV ступеня;
- внутрішньоутробна гіпотрофія плода III ступеня;
- асфіксія при народженні (середнього і важкого ступенів);
- родова травма з порушеннями функцій життєво важливих систем;
- важкі вроджені вади;
- гемолітична хвороба важкого ступеня;
- синдром дихальних розладів II і III ступенів.
2. Обсерваційне відділення (ті самі структурні одиниці, що і в фізіологічному
відділенні, з розрахуванням кількості ліжок 25% від фізіологічного).
 
Підставами для госпіталізації до обсерваційного акушерського відділення є:
1. Гострі респіраторні захворювання (грип, ангіна та ін.), прояви екстра-
генітальних запальних захворювань (пневмонія та ін.) в разі відсутності в
населеному пункті спеціалізованого акушерського стаціонару;
2. Гарячковий стан (температура тіла вище 37,6°С) при відсутності
клінічно виражених інших симптомів;
3. Тривалий безводний період (відходження навколоплідних вод за 12 і
більше годин до прийняття в стаціонар);
4. Утробна загибель плоду;
5. Грибкові та інші захворювання волосся та шкіри (дерматит, екзема,
псоріаз та ін.);
6. Гнійно-запалювальні ураження шкіри, підшкірно-жирової клітковини;
7. Гострий та підгострий тромбофлебіт;
8. Гострий пієлонефрит, інші інфекційні захворювання сечовидільної
системи в стадії загострення;
9. Прояви інфекції пологових шляхів (кольпіт, бартолініт, гостроконечні
конділоми, хоріоамніоніт та ін.);
10. Клінічне або лабораторне підтвердження інфекції з високим ризиком
утробного інфікування плода (токсоплазмоз, лістеріоз, цитомегалія,
краснуха, герпес, сифіліс, гонорея, ВІЛ-інфекція та ін.);
11. Туберкульоз будь-якої локалізації;
12. Діарея;
13. Ранній післяпологовий період (24 години) у випадку пологів поза
акушерським стаціонаром;
14. Остеомієліт;
15. Нориці;
16. Відсутність медичної документації (обмінна карта) або неповне об¬
стеження вагітної в умовах жіночої консультації.
Переводу в обсерваційне відділення з інших відділень підлягають вагітні, породіллі та роділлі, що мають:
1. Підвищення температури при пологах до 38°С і вище (при триразово-
вому вимірюванні через кожну годину);
2. Лихоманку невизначеного генезу (температура тіла до 37,5°С), що три¬
вала більше однієї доби;
3. Встановлений діагноз післяпологового запального захворювання (ен¬
дометрит, мастит, ранова інфекція та ін.);
4. Прояви екстрагенітальних запальних захворювань, що не потребують
переводу в спеціалізований стаціонар (ГРВІ, ангіна, герпес та ін.).
В обсерваційне відділення поступають і знаходяться в ньому такі новона¬роджені:
- що народились у цьому відділенні;
 

- матері яких переведені із фізіологічного післяполового відділення в
обсерваційне;
~ що народились поза акушерським стаціонаром;
- переведені із пологового блоку з клінікою вродженої інфекції;
- "відмовні" діти, що підлягають усиновленню або переводу в лікувальні
стаціонари та будинки дитини.
При переводі новонародженого в обсерваційне відділення разом з ним переводять і його матір.
Породіллі, що страждають на інфекційні захворювання в стадії гострих клінічних проявів (дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, менінгкокова інфекція, ВШ-інфекція та ін.), підлягають госпіталізації до інфекційної лікарні, де повинні бути передбачені пологовий зал та операційна, а також боксовані палати для роділь та новонароджених. Допомога при пологах, а також курація хворих в післяпологовому періоді забезпечується виїзною бри¬гадою акушерів та неонатологів.
Оснащення та організація роботи обсерваційного відділення повинні відповідати основним принципам фізіологічного відділення. Палати для вагітних і роділь та породіль в обсерваційному відділенні по можливості по¬винні бути профільовані за нозологічними формами захворювань. Неприпус¬тиме розміщення вагітних і роділь в одній палаті.
Послід направляють на морфологічні дослідження у тих випадках, коли на¬роджується дитина з аномаліями розвитку, з ознаками утробної інфекції, а також у випадку мертвонародження, при хронічних або гострих запальних захворюван¬нях породіллі, а також при безводному проміжку більше як 12 годин.
Епідеміологічний нагляд — це система постійних комплексних спостере¬жень за динамікою епідемічного процесу внутрішньолікарняних інфекцій (носій-ство, захворюваність, летальність та ін.), факторами, які впливають на їх поши¬рення; аналіз і узагальнення одержуваної інформації з метою розробки рекомен¬дацій і проведення профілактичних та протиепідеміологічних заходів.
У рамках нагляду здійснюється:
1) Оперативне спостереження за захворюваннями внутрішньолікарня-
ними інфекціями (Додаток до наказу Міністерства охорони здоров'я
України №4 від 1998 р.)
2) Спостереження за циркульованими в акушерському стаціонарі лікар¬
няними штамами мікроорганізмів на підставі даних етіологічної структури
внутрішньолікарняних захворювань, результатів дослідження на носійство
медичного персоналу, визначення поширеності умовно-патогенних мікро¬
організмів у повітрі і на об'єктах навколишнього середовища.
Для визначення етіології внутрішньолікарняних інфекцій необхідне мікро¬біологічне дослідження патологічного матеріалу (виділення з верхніх дихальних шляхів медпрацівників та пацієнтів, фекалії вагітних жінок та новонароджених групи ризику, вагінальний вміст вагітних жінок та породіль груп ризику, навко¬лоплідні води, шлунковий вміст новонароджених груп ризику, кров, ліквор, гній, молоко) від хворого з підозрою на внугрішньолікарняне захворювання.
Бактеріологічне дослідження медичного персоналу акушерського стаціо¬нару на наявність золотистого стафілококу проводиться 2 рази на рік при проведенні періодичних медичних обстежень і за показаннями.
Досліджується матеріал з передніх відділів слизової оболонки носу. Бак¬теріологічне дослідження проводиться лабораторіями СЕС. Результати дослідження передаються до пологового будинку, де їх записують в санітарну книжку медичного працівника.
1. В акушерських стаціонарах проводиться обов'язкове обстеження на реакцію Васермана всіх вагітних, роділь, породіль, не дообстежених в жіночих консультаціях.
Вся інформація використовується для проведення оперативного аналізу, який проводиться епідеміологом СЕС.
Передвісники епідеміологічного неблагополуччя в пологовому будинку.
1. Поява серед новонароджених дітей із захворюваннями однієї клінічної
нозоформи.
2. Реєстрація захворювання з тяжким клінічним перебігом (сепсис, абсцес
тощо).
3. Збільшення числа захворювань серед новонароджених в перші 5 днів
після народження.
4. Випадки гнійно-запальних та інших інфекційних захворювань серед
роділь і медичного персоналу.
5. Збільшення виявлення умовно-патогенних мікроорганізмів на предме¬
тах навколишнього середовища в пологовому залі, дитячих палатах,
операційних на 15 %.
6. Перевищення допустимих рівнів бактеріального обсіювання повітря в
приміщеннях акушерського стаціонару.
7. Аварійні ситуації.
8. Перевантаження пологових будинків на ЗО %.
V. План організації заняття

Організаційний момент 2 % навчального часу
Мотивація теми 3 % " "
Контроль вихідного рівня знань 20 % " "
Самостійна робота студентів під контролем викладача 35 % " "
Контроль остаточнопгрівня знань 20 % " "
Оцінка знань студентів 15% " "
Узагальнення викладача, завдання додому 5 % " "
 
V. Основні етапи заняття
А. Підготовчий — мотивація теми, контроль вихідного рівня базових і основних знань.
Б. Основний — знайомство студентів під керівництвом викладача з струк¬турою і організацією роботи акушерського стаціонару.
Студенти разом з викладачем роблять обхід акушерського стаціонару, почи¬наючи з приймального покою. В кожному відділенні викладач демонструє робо¬ту даного підрозділу, звертає увагу на виконання санітарно-епідеміологічних заходів згідно з наказами. В приймальному покої фізіологічного відділення де¬монструють прийом породіль, санітарну обробку при вступі, дезинфекційні роз¬чини для обробки клейонки, кушетки і т.д. У пологовому відділенні викладач звертає увагу студентів на циклічність роботи пологових залів, їх обробку, пакети для пологів і прийому новонароджених, дотримання правил асептики і антисеп¬тики при прийомі пологів, обробку новонароджених, обробку рук акушерки, лікаря та ін. У післяпологовому відділенні демонструє циклічність заповнення післяпологових палат, обробку палат, заходи щодо профілактики маститів та інших видів післяпологової інфекції.
При обході у відділенні новонароджених викладач розповідає про необ¬хідність дотримання особливого режиму і ретельного виконання заходів щодо профілактики гнійно-септичної інфекції, демонструє циклічність заповнення палат, сповивання новонародженого, показує палати інтенсивного нагляду за новонародженими з патологією, апаратуру для оживлення і медикаменти для виходжування новонароджених. В останню чергу відвідують обсерваційне відділення, де студенти знайомляться з його структурою, контингентом хво¬рих, що підлягають госпіталізації в дане відділення, і особливостями роботи обсерваційного відділення.
В. Заключний — контроль засвоєння матеріалу шляхом розв'язування конкретних ситуаційних акушерських задач, узагальнення викладача, оцінка роботи кожного студента, зауваження по ходу заняття, завдання додому.
Показники перинатальної смертності визначаються таким чином:
число дітей, народжених мертвими + число дітей, померлих на першому тижні життя
 
загальне число дітей, народжених живими і мертвими
В складі перинатальної смертності визначають антенатальну (до початку пологів), інтранатальну (під час пологів), постнатальну (після пологів на пер¬шому тижні життя).
Неонатальна смертність — смертність дітей в перший місяць життя (28 днів). Показник визначають на 1000 дітей, народжених живими.
Рання неонатальна смертність — смертність дітей на першому тижні життя (0—7 днів або 168 годин після народження). Показник визначають на 1000 живих новонароджених.
 
Пізня неонатальна смертність — смертність дітей на 2—4 тижні життя. Показник визначають на 1000 живонароджених дітей.
Материнська смертність (смертність вагітних, роділь, породіль). Показ¬ник визначають на 100.
число померлих в стаціонарі число пологів у стац. + число надходжень жінок, народивших поза сщц.
VII. Методичне забезпечення
Місце проведення заняття: навчальна кімната, різні відділення аку¬шерського стаціонару.
Контрольні запитання та завдання
1. Структура акушерського стаціонару.
2. Основні задачі акушерського стаціонару.
3. Основні показання до прийому і переводу в обсерваційне відділення
вагітних.
4. Основні показання до прийому і переводу в обсерваційне відділення
новонароджених.
5. Основні складові епідеміологічного нагляду в акушерському стаціонарі.
6. Правила визначення етіології внутрішньолікарняних інфекцій.
7. Правила бактеріологічного обстеження медичного персоналу.
8. Передвісники епідеміологічного неблагополуччя в пологовому будинку.
9. Методи профілактики гнійно-септичних інфекцій в акушерському
стаціонарі.
Ситуаційні задачі
№ 1. На пологи поступає першонароджуюча 20 років. Скарги на нежить, температура нормальна. В яке відділення вона має бути госпіталізована?
№ 2. П'ята доба після пологів. Температура — 38°С, скарги на біль внизу живота, рясні гнійні виділення з статевих шляхів. В якому відділенні треба лікувати цю жінку?
№ 3. Має бути проведена операція кесаревого розтину. Яким методом треба проводити обробку рук хірурга?
№ 4. При посіві з носоглотки в акушерки пологового залу висіяно стафіло¬кок. Яких заходів щодо профілактики гнійно-септичної інфекції треба вж*гги?
№ 5. В акушерському відділенні у кількох породіль діагностована ГРВІ. Необхідні заходи щодо профілактики гнійно-септичної інфекції?
Завдання для позаауд шпорної роботи
1. Зробіть бібліографічний пошук за темою: "Методики обробки рук хірурга".
 
2. Зробіть експериментальну оцінку санітарно-гігієнічного стану прий¬
мального покою.
3. Напишіть реферат на тему: "Профілактика маститів".
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Голота В. Я., Радзінськші В. Є. Жіноча консультація. — К., 1980.
2. Жмакгт К.Н., Бодяжина В. И. Акушерство. — М., 1998.
3. Запорожан В. М. Акушерство. — Т. 1. — 2000.
4. Степанківська Г.К., Мжаііленко Є.Т. Акушерство. — К., 2000.
5. Грищенко В.І. Акушерство. — Харків: Основа, 2000.


Насколько материал оказался Вам полезным?
Текущий рейтинг: 3.2/5 голосов

Добавил(а): nmu | 19.02.2009 | Просмотров: 9679 | Загрузок: 1275
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Объявления на сайте
Продажа литературы на сайте
Медицинские выставки 2017
Яндекс.Метрика
Главная страница Информация о сайте Гостевая книга Обратная связь